Церква Святих Кирила і Мефодія (Загреб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святих Кирила і Мефодія
Crkva svetih Ćirila i Metoda u Zagrebu.jpg
45°48′54″ пн. ш. 15°58′23″ сх. д. / 45.81520240002777200° пн. ш. 15.97331270002777615° сх. д. / 45.81520240002777200; 15.97331270002777615Координати: 45°48′54″ пн. ш. 15°58′23″ сх. д. / 45.81520240002777200° пн. ш. 15.97331270002777615° сх. д. / 45.81520240002777200; 15.97331270002777615
Тип споруди церква
Розташування Flag of Croatia.svg ХорватіяЗагреб
Архітектор Hermann Bolléd
Початок будівництва 1886
Стиль неовізантійська архітектура
Належність католицтво
Єпархія Крижевецька єпархія
Епонім Кирило і Мефодій
Присвячення Кирило і Мефодій
Церква Святих Кирила і Мефодія (Загреб). Карта розташування: Хорватія
Церква Святих Кирила і Мефодія (Загреб)
Церква Святих Кирила і Мефодія (Загреб) (Хорватія)

Церква святих Кирила та Мефодія у Заґребі (хорв. Crkva svetih Ćirila i Metoda u Zagrebu) - грекокатолицька парафіяльна церква у хорватській столиці, що належить до грекокатолицького Жумберацького вікаріату Кріжевацького єпископату. Збудована у 1886 році. Будівля створена у неовізантійському стилі. Знаходиться в найстарішому районі Заґреба, так званому, Верхньому місті, на вулиці Кириломефодіївській між вежею Лотиршчак і площею святого Марка.

Історія[ред. | ред. код]

Парафія грекокатоликів була поширена в Заґребі ще до початку XVII ст. У 1681 році мерчанський єпископ Павао Зорчічь, викупивши фамільний будинок дворянського роду Патачичів, де знаходилася каплиця для богослужінь, заснував у Верхньому місті грекокатолицьку Семінарію, що опікалася всією уніатською парафією. У 1766 році Семінарія була зруйнована внаслідок пожежі. Вогонь знищив усі верхні поверхи будівлі та дорогоцінну бібліотеку. Вціліла тільки покрівля першого поверху, що сьогодні слугує залою. У 1774 році під покровительством владики Базилія Божічьковічя на місці зруйнованої будівлі зводять двоповерховий будинок, де знаходилася не тільки Семінарія, а й каплиця святого Василія Великого. У 1828 році, за часів кріжевацького владики Константіна Станічя, добудовують північну частину Семінарії, верхній поверх якої займала церква святого Василія, освячена у 1830 році. У 1885-1886 роках будівлю оновлюють: добудовують 30 метрів у висоту, встановлюють святилище з куполом, створюють новий фасад, покрівлю та стелю. Нова церква, патронами якої відтоді стали святі Кирило та Мефодій, створена за планами архітектора Германа Болле та головного будівельника Міхаеля Фалесчіні.

Іконостас[ред. | ред. код]

У 1885 році Герман Болле створює креслення іконостаса для церкви святих Кирила та Мефодія. Цей іконостас був першим у доробку архітектора. Його початкові плани відходили від пануючого тоді православного канону - низький іконостас із великими іконами. Болле пропонував створити іконостас високий із п'ятьма рядами маленьких ікон. Проте очільник оновлення церкви єпископ Ілія Храніловічь наполягав на дотриманні класичної форми, якої зрештою дотримувався Болле під час створення креслень. Вирізати іконостас із дуба зобов'язали столяра Йосипа Шемерета.

Іконопис[ред. | ред. код]

Ікони для іконостаса (13 нижніх і 44 верхні зображення) написав Епамінондас Бучевський - іконописець і художник із Буковини. Ікони на розетці, на двох вікнах і святилищі, а також мозаїки на фасаді створені невідомим майстром з Інсбрука. У 1932 році в південній частині церкви розміщують ікону "Різдво Ісусове", а в північній - "Останній суд" і "Воскресіння Ісусове", всі створені Іваном Тішовим - хорватським художником, що просував модерне мистецтво.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  1. З 1935 року на фасаді розміщений меморіал приурочений до 1050-ліття від смерті святого Мефодія.
  2. Від 1935 року вулиця, де стоїть церква, має назву "Кириломефодіївська", а до того була "23 жовтня 1847 року".
  3. Літургійний спів у церкві виконується церковнослов'янською мовою, а проповіді проводяться церковнослов'янською, хорватською й українською мовами.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Damjanović D. Arhitektura ikonostasa u opusu Hermana Bolléa, 2010.
  2. Ivanišević G. GRKOKATOLIČKO SJEMENIŠTE U ZAGREBU, 2018.