Цілінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цілінь (іноді помилково Цилінь) (кит. спр. 麒麟, піньїнь: qílín) — в китайській міфології чудо-звір, головний з 360 тварин, що проживають на суші. Його іноді включають в перелік чотирьох благородних тварин поряд з китайськими драконом, феніксом і черепахою — замість тигра.

Опис[ред. | ред. код]

Цілінь — свого роду химера: як правило, у нього кілька рогів, зелено-блакитна луската шкіра, тіло з копитами коня або оленя, голова дракона і ведмежий хвіст. Він живе не менше 2000 років, але побачити його дано лише обраним (так, бачили його незадовго до смерті Конфуція). Подібно європейському єдинорогу, цилінь символізує довговічність і благополуччя. Завдяки цьому його зображення часто наносилися на предмети імператорського побуту. Імператор Кансі повелів носити нагрудні нашивки із зображенням циліня власникам вищого військового рангу Піднебесної (раніше вони асоціювалися з левами).

Чайник епохи Кансі у формі циліня, що несе на спині немовля.

На спині ціліня іноді можна побачити немовлят чоловічої статі. Подібно лелеці в європейській традиції, це цілінь, за уявленнями китайців, приносить щасливим батькам довгоочікуваного спадкоємця.

Китайські мореплавці взнали циліня в африканських жирафах, яких доставляли до імператорського двору.

Еволюція образу[ред. | ред. код]

Вперше згадка про нього ми знаходимо у Конфуція, а його кам'яні зображення з'являються в період Пізня Хань. У джерелах того часу цилінь описується як тварина яка нагадує оленя (вола) з одним рогом яка закінчується м'якою шишкою, з коров'ячим хвостом і кінськими копитами, вище 3 метрів ростом. Пересуваючись, воно не завдавало шкоди навіть комашкам (почасти нагадуючи образ Агнця в християнській міфології). Більше того, ступаючи по траві, цилінь НЕ приминав її. Він не їсть живих тварюк, а харчується чудесними злаками. За деякими версіями цилінь може навіть ходити по воді і літати. Тривалість життя тварини згідно з міфами близько 3 тисяч років. Висічений на надгробках цилінь повинен охороняти їх від злих духів, а також проводжати померлих на небеса.

Статуя циліня в монастирі Шаолінь.

Проте з плином часу цилінь змінює своє обличчя і функції. Так склеп імператора Вень-ді прикрашений двома цилінями у вигляді єдинорогів з сильним тілом лева і чітко окресленими крилами. Символізувавший мир і спокій цилінь набув рис носія влади і сили.

76-88 роках (дин. Хань) палацовий літопис згадує 51 випадок появи циліня.[1]

У феншуй[ред. | ред. код]

У феншуй символізує довге життя, святкування, пишність, радість, знаменитих нащадків і мудрість. Рекомендується використовувати зображення або статуетки Ци Ліня жінкам, охочим мати дитину. Розміщення — талісман повинен бути звернений до виходу з приміщення.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Patricia Bjaaland Welch. Chinese Art: A Guide to Motifs and Visual Imagery . Tuttle Publishing, 2008. ISBN 0-8048-3864-X. Pages 140–141.
  1. Martin Kern, Religious anxiety and political interest in Western Han omen interpretation, p.18.