Чангсінзький ярус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Тріас, T Нижній/Ранній, T1 Індський, T1i молодше
Перм, P Лопінгій, P3 Чангсінзький, P3c 251,902 254,14
Вучапінзький, P3v 254,14 259,1
Гваделупій, P2 Кептенський, P2c 259,1 265,1
Вордійський, P2w 265,1 268,8
Роудський, P2r 268,8 272,95
Цисуралій, P1 Кунгурський, P1k 272,95 283,5
Артинський, P1art 283,5 290,1
Сакмарський, P1s 290,1 295,0
Ассельський, P1a 295,0 298,9
Карбон, C Верхній/Пізній, C3 Гжельський, C3g древніше
Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік[1].

Чангсінзький вік і ярус, чангсінгій — останній геологічний вік лопінзької епохи пермського періоду палеозою, останній геологічний ярус лопінзького відділу пермської системи. Чангсінзькому віку передував вучапінзький пермського періоду; наслідував індський вік тріасового. Чангсінгій розпочався 254,14 ± 0,07 млн років тому, закінчився 251,902 ± 0,06 млн років тому, тривав 2,24 ± 0,13 млн років[2].

За часів чангсінгу відбулось найбільше масове вимирання у фанерозойському еоні — пермсько-тріасове[2]. Вимирання сягнуло свого максимуму близько мільйона років до закінчення геологічного віку[2].

Стратиграфія[ред. | ред. код]

Геологічний вік названо на честь однойменного китайського міста (кит. 长兴) на півночі приморської провінції Чжецзян. Геологічний ярус виділено поблизу цього міста, в так званих чангсінзьких вапняках[3]. Назва для віку була вперше використана 1970 року[4][5] і була закріплена Міжнародною комісією зі стратиграфії 1981 року[6].

Початок чангсінгію визначають рештки вимерлого виду конодонтів — Clarkina wangi. Глобальним опорним профілем є профіль D у Мейшані поблизу Чангсінгу 31°04′45″ пн. ш. 119°42′05″ сх. д. / 31.07917° пн. ш. 119.70139° сх. д. / 31.07917; 119.70139[6]. Закінчення чангсінгію (базис індського віку тріасової системи) визначають за першою появою решток конодонтів виду Hindeodus parvus[6]. Чангсінзький ярус містить тільки одну біостратиграфічну одиницю амонітів — рід Iranites.

Тектоніка[ред. | ред. код]

Палеогеографія[ред. | ред. код]

Спекотний і посушливий геологічний вік.

Палеонтологія[ред. | ред. код]

Чангсінзький вік закінчився пермсько-тріасовим вимиранням, коли біологічна альфа-різноманітність була спустошена, приблизно 95 % видів фауни щезло, повністю вимерли такі таксони, як трилобіти (Trilobita), граптоліти (Graptolithina) та морські бутони (Blastoidea)[7]. Світ після вимирання був майже мертвим, безлюдним, спекотним і посушливим. Знахідки амонітів, риб, комах і чотириногих (цинодонти, земноводні, плазуни) у відкладах залишаються рідкісними. На відновлення наземних екосистем знадобилось більше 30 млн років[7].

Фауна[ред. | ред. код]

Таксон Сучасний стан Знахідка фоссилій Опис Викопні рештки, реконструкція Період існування,
млн років тому
Хрящові риби (Chondrichthyes)
Фаденія (Fadenia) вимерлий †Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida)
Fadenia crenulata.jpg
314,6-247,2
Гібодус (Hybodus) вимерлий †Ряд гібодонтоподібні (Hybodontiformes)
Hybodus NT.jpg
295-66,043
Менаспіс (Menaspis) вимерлий Підклас суцільноголові (Holocephali)
MenaspidDB17.jpg
259-254
Ортакант (Orthacanthus) вимерлий †Ряд Ксенокантовиді (Xenacanthida)
Orthacanthus BW.jpg
314,6-66,043
Саркопріон (Sarcoprion) вимерлий †Ряд євгеніодонтовиді (Eugeneodontida)
Sarcoprion2DB.jpg
259-254
Водніка (Wodnika) вимерлий †Ряд ктенаканти (Ctenacanthiformes)
Wodnika striatula.jpg
268-15,97
Кісткові риби (Osteichthyes)
Елоніхтіс (Elonichthys) вимерлий †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes)
Elonichthys peltigerus.jpg
345-254
Палеоніск (Palaeoniscum) вимерлий †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes)
Palaeoniscus freieslebeni.jpg
259-254
Платісом (Platysomus) вимерлий †Ряд палеоніскоподібні (Palaeonisciformes)
Platysomus circularis.jpg
345-242
Земноводні (Amphibia)
Бистровіана (Bystrowiana) вимерлий †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia)
Bystrowiana permira1DB.jpg
259-252,3
Хроніозух (Chroniosuchus) вимерлий †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia)
Chroniosuchus paradoxus.jpg
259-252,3
Двінозавр (Dvinosaurus) вимерлий †Ряд темноспондили (Temnospondyli)
DvinosaurusDB2.jpg
286-254
Інтазух (Intasuchus) вимерлий Інтинська формація, Росія †Ряд темноспондили (Temnospondyli)
Intasuchus124DB.jpg
Карпінскіозавр (Karpinskiosaurus) вимерлий †Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha)
Karpinskiosaurus1DB.jpg
259-252,3
Котлассія (Kotlassia) вимерлий †Ряд сеймуріаморфи (Seymouriamorpha)
Kotlassia prima1DB.jpg
252,2
Мелозавр (Melosaurus) вимерлий †Ряд темноспондили (Temnospondyli)
Melosaurus platyrh12DB.jpg
268-252,3
Пелтобатрахус (Peltobatrachus) вимерлий †Ряд темноспондили (Temnospondyli)
Peltobatrachus BW.jpg
260,4-251
Ринезух (Rhinesuchus) вимерлий †Ряд темноспондили (Temnospondyli)
Rhinesuchus1DB.jpg
259-247,2
Уралерпетон (Uralerpeton) вимерлий †Ряд хроніозухи (Chroniosuchia)
Uralerpeton2DB.jpg
259-252,3
Зігозавр (Zygosaurus) вимерлий Татарстан, Росія †Ряд темноспондили (Temnospondyli)
Zygosaurus14DB.jpg
268-252,3
Плазуни (Reptilia)
Ацерозодонтозавр (Acerosodontosaurus) вимерлий †Ряд юнгініподібні (Younginiformes)
Acerosodontosaurus BW.jpg
259-252,3
Антодон (Anthodon) вимерлий †Родина парейозаври (Pareiasauridae)
Anthodon BW.jpg
254-252
Даптоцефал (Daptocephalus) вимерлий †Надряд дицинодонти (Dicynodontia)
Cf Dicynodon leoniceps.jpg
254-252,3
Діїктодон (Diictodon) вимерлий †Надряд дицинодонти (Dicynodontia)
Diictodon-A72-02.jpg
259-252,3
Ельгінія (Elginia) вимерлий †Родина парейозаври (Pareiasauridae)
Elginia BW.jpg
254-252
Еннатозавр (Ennatosaurus) вимерлий †Родина казеїди (Caseidae)
Ennatosaurus BW.jpg
265-254
Говазавр (Hovasaurus) вимерлий †Родина тангазавриди (Tangasauridae)
Hovasaurus BW.jpg
253,8-249,7
Міллеретта (Milleretta) вимерлий †Родина міллерозаври (Millerosauria)
Milleretta BW.jpg
254-252,3
Міллерозавр (Millerosaurus) вимерлий †Родина міллерозаври (Millerosauria)
Millerosaurus BACKGROUND.JPG
259-252,3
Нанопарія (Nanoparia) вимерлий †Родина парейозаври (Pareiasauridae)
Nanoparia BW.jpg
259-254
Никтіфрурет (Nyctiphruretus) вимерлий †Родина проколофони (Procolophonoidea)
Nyctiphruretus BW.jpg
268-252,3
Овенетта (Owenetta) вимерлий †Родина проколофони (Procolophonoidea)
"Owenetta" kitchingorum.jpg
254-251,3
Рубіджия (Rubidgea) вимерлий †Родина горгонопси (Gorgonopsia)
Rubidgea.JPG
259-254
Скутозавр (Scutosaurus) вимерлий †Родина парейозаври (Pareiasauridae)
Scutosaurus BW.jpg
259-252,3
Тадеозавр (Thadeosaurus) вимерлий †Родина неодіапсиди (Neodiapsida)
Tadeosaure.jpg
253,8-249,7
Теріогнат (Theriognathus) вимерлий †Родина вайтсіїди (Whaitsiidae)
Theriognathus.jpg
259-252,3

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chart/Time Scale : [арх. 22 червня 2019 року] : [англ.] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. а б в Gradstein F. M. et al., 2004
  3. Grabau A. W., 1923
  4. Furnish & Glenister, 1970
  5. Furnish & Glenister, 1973
  6. а б в Jin Y.et al., 2006
  7. а б Sahney & Benton, 2008

Література[ред. | ред. код]

  • (англ.) Gradstein, F. M.; Ogg, J. G. & Smith, A. G. A Geologic Time Scale 2004. — Cambridge : Cambridge University Press, 2004.
  • (англ.) Sahney, S.; Benton, M.J. (2008). Recovery from the most profound mass extinction of all time (PDF). Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 275 (1636): 759–65. PMC 2596898. PMID 18198148. doi:10.1098/rspb.2007.1370. 
  • (англ.) Grabau A. W. Stratigraphy of China, Part 1: Palaeozoic and lower // Geological Survey of China. — 1923. — 529 с.
  • (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian ammonite Cyclolobus from the Salt Range, West Pakistan // Kummel, B. & Teichert, G. (eds.): Stratigraphic boundary problems, Permian and Triassic of west Pakistan. — Kansas City : Geological Department of Kansas University, 1970. — С. 158—176.
  • (англ.) Furnish, W. M.; Glenister, B. F. Permian stages names // Logan, A. & Hills, L.V.: The Permian and Triassic systems and their mutual boundary. — 1973. — С. 522—548.
  • (англ.) Jin, Y.; Wang, Y.; Henderson, C.; Wardlaw, B.R.; Shen, S. & Cao, C. The Global Boundary Stratotype Section and Point (GSSP) for the base of Changhsingian Stage (Upper Permian) Episodes 29(3). — 2006. — С. 175-182.

Посилання[ред. | ред. код]

Перм
Цисуралій Гваделупій Лопінгій
Асселій | Сакмарій | Артин | Кунгур Родій | Вордій | Кептеній Вучапінг | Чангсінг