Чарльз Джемс Фокс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарльз Джемс Фокс
англ. Charles James Fox
Charles James Fox by Karl Anton Hickel.jpg
Народився 24 січня 1749(1749-01-24)[1][2][…]
Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Королівство Велика Британія
Помер 13 вересня 1806(1806-09-13)[1][2][…] (57 років)
Чизік, Велика Британія
Поховання Вестмінстерське абатство
Країна Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Діяльність політик, історик, аболіціоніст
Галузь політична діяльність[d][4]
Alma mater Ітонський коледж[5] і Гертфорд коледж
Знання мов англійська[2][4]
Членство Академія надписів та красного письменства
Посада міністр закордонних справ Великої Британії, Leader of the House of Commonsd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 1-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 2-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 13-го парламенту Великої Британіїd, Член 15-го парламенту Великої Британіїd, Член 16-го парламенту Великої Британіїd, Член 17-го парламенту Великої Британіїd, Член 18-го парламенту Великої Британіїd, Член 14-го парламенту Великої Британіїd, Leader of the House of Commonsd і Leader of the House of Commonsd
Партія Віги
Батько Henry Fox, 1st Baron Hollandd[6][7]
Мати Caroline Fox, 1st Baroness Hollandd[6][7]
Брати, сестри Stephen Fox, 2nd Baron Hollandd[7] і Henry Edward Foxd[7]
У шлюбі з Elizabeth Armtisteadd
Діти unknown son Foxd[6]

Чарльз Джемс Фокс (англ. Charles James Fox; 24 січня 1749 — 13 вересня 1806) — англійський аристократ та політик. Син герцога Річмондського, незаконно народженого сина короля Карла ІІ.

Біографія[ред. | ред. код]

Його батьком був Генрі Фокс перший барон Голенд, він був азартним гравцем і затятим картярем, причому часто брав з собою у гральні будинки маленького Чарльза, і син успадкував тягу батька до азартних ігор, і вже до 19 років подорожуючи по Європі назбирав понад 16 тисяч фунтів боргів. Після цього батько вирішив влаштувати сина до парламенту, і у 1768 Фокс став членом палати общин від графства Сусекс.

Протягом всієї своєї політичної кар'єри був в опозиції, хоча у перші роки перебування у парламенті займав керівні посади, такі як лорд адміралтейства та лорд казначейства, але постійно вступав у конфлікти із діючою владою. Відстоював особисті свободи людини і громадянина.

Тричі входив до складу уряду (1782, 1783, 1806) як міністр закордонних справ (перший в англійській історії), але загальний стаж його не перевищує й року.

Після початку американської революції виступав на боці колоній, не раз ставив на розгляд у парламенті питання щодо економічних та політичних поступок з боку Англії, але не отримував підтримку. Його ліберальні погляди неодноразово висміювались карикатуристом Джеймсом Гілреєм[8]

Попри те що його принципи були близькими до принципів вігів він не поспішав вступати до цієї партії, і зробив це лише у 1777 році, а у 1782 став її лідером. У 1787 вніс проєкт закону про заборону работоргівлі. Виступав у підтримку французької революції. Помер у 1806 році від водянки. Похований у Вестмінстерському абатстві.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]