Чарльз Джемс Фокс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарльз Джемс Фокс

Charles James Fox

Charles James Fox by Karl Anton Hickel.jpg
Народився 24 січня 1749(1749-01-24)[1][2]
Вестмінстер
Помер 13 вересня 1806(1806-09-13)[1][2] (57 років)
Чизік
Поховання Вестмінстерське абатство
Громадянство/підданство Королівство Великобританія
Діяльність політик
Alma mater Ітонський коледж[3]
Гертфорд коледж[d]
Посада член Палати громад Великої Британії[d], член Палати общин Великої Британії[d], Міністр закордонних справ Великої Британії, Leader of the House of Commons[d] і Член Таємної ради Великобританії[d]
Партія Віги
Батько Henry Fox, 1st Baron Holland[d]
Матір Caroline Fox, 1st Baroness Holland[d]
Брати, сестри Stephen Fox, 2nd Baron Holland[d] і Henry Edward Fox[d]
У шлюбі з Elizabeth Armistead[d]

s: Роботи у Вікіджерелах

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Чарльз Джемс Фокс (24 січня 1749 — †13 вересня 1806) - англійський аристократ та політик. Син герцога Річмондського, незаконно народженого сина короля Карла ІІ.

Біографія[ред.ред. код]

Його батьком був Генрі Фокс перший барон Голенд, він був азартним гравцем і затятим картярем, причому часто брав з собою у гральні будинки маленького Чарльза, і син успадкував тягу батька до азартних ігор, і вже до 19 років подорожуючи по Європі назбирав понад 16 тисяч фунтів боргів. Після цього батько вирішив влаштувати сина до парламенту, і у 1768 Фокс став членом палати общин від графства Сусекс.

На протязі всієї своєї політичної кар'єри був в опозиції, хоча у перші роки перебування у парламенті займав керівні посади, такі як лорд адміралтейства та лорд казначейства, але постійно вступав у конфлікти із діючою владою. Відстоював особисті свободи людини і громадянина.

Три рази входив до складу уряду (1782, 1783, 1806) як міністр закордонних справ (перший в англійській історії), але загальний стаж його не перевищує й року.

Після початку американської революції виступав за на боці колоній, не раз ставив на розгляд у парламенті питання щодо економічних та політичних поступок з боку Англії, але не отримував підтримку. Попри те що його принципи були близькими до принципів вігів він не поспішав вступати до цієї партії, і зробив це лише у 1777 році, а у 1782 став її лідером. У 1787 вніс проект закону про заборону работоргівлі. Виступав у підтримку французької революції. Помер у 1806 році від водянки. Похований у Вестмінстерському абатстві.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • а б Record #118684353 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
d:Track:Q20666306