Ернест Бевін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернест Бевін
англ. Ernest Bevin
Ernest Bevin MP.jpg
Народився 9 березня 1881(1881-03-09)[1][2][…]
Winsfordd, Somerset West and Tauntond, Сомерсет[d], Сомерсет, Південно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство
Помер 14 квітня 1951(1951-04-14)[4][2][…] (70 років) або 13 квітня 1951(1951-04-13)[5] (70 років)
Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Велика Британія[6]
Поховання Вестмінстерське абатство[6]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність політик, профспілковий діяч
Знання мов англійська[7]
Членство General Council of the Trades Union Congressd
Посада міністр закордонних справ Великої Британії, Secretary of State for Employmentd, Transport and General Workers' Uniond, лорд-хранитель Малої печатки, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 39-го парламенту Сполученого королівстваd, Член 38-го парламенту Сполученого королівстваd[8] і Член 37-го парламенту Сполученого королівстваd[8]
Партія Лейбористська партія

Ерне́ст Бе́він (англ. Ernest Bevin; 9 березня 1881 — 14 квітня 1951) — англійський політичний і державний діяч, один з правих лідерів тред-юніонів і лейбористської партії.

Бюст Ернеста Бевана

З 1921 — генеральний секретар Спілки транспортних робітників.

1940—45 — міністр праці в коаліційному уряді Черчилля. Як міністр закордонних справ (1945—1951) Бевін проводив політику збереження Британської колоніальної імперії, був одним з організаторів НАТО та інших військово-політичних блоків.

Примітки[ред. | ред. код]

Олександр Кадоган, капітан Д. М. Сомервілль, Ернест Бевін

Література[ред. | ред. код]