Вільям Гренвіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Гренвіль
William Wyndham Grenville
Вільям Гренвіль
Прапор
19-й Прем'єр-міністр Великої Британії
11 лютого 1806 року — 31 березня 1807 року
Монарх: Георг III
Попередник: Вільям Пітт молодший
Наступник: Вільям Кавендіш-Бентінк
 
Партія: Віги
Освіта: Крайст Черч
Народження: 24 жовтня 1759(1759-10-24)
Бекінгемшир, Англія
Смерть: 12 січня 1834(1834-01-12) (74 роки)
Бекінгемшир, Англія
Батько: Джордж Гренвіль
Мати: Єлизавета Віндгем
 
Автограф: Автограф

Вільям Гренвіль, перший барон Гренвіль (англ. William Wyndham Grenville; 24 жовтня 1759(17591024) — 12 січня 1834) — 19-й прем'єр-міністр Великої Британії, перебував на посаді у 18061807 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Гренвіль здобував освіту в Ітонському коледжі, Крайст Черчі й у Лінкольнз інн. Син прем'єр-міністра від партії вігів Джорджа Гренвіля та Єлизавети Віндгем, дочки державного діяча торі Вільяма Віндгема. Був обраний до палати громад у 1782 році, коли його старший брат, Томас, уже був членом парламенту.

Гренвіль невдовзі став близьким союзником прем'єр-міністра, свого двоюрідного брата Вільяма Пітта молодшого, а також служив в уряді в якості скарбничого армії з 1784 до 1789 року. У 1789 році, перш ніж посісти пост міністра внутрішніх справ, він недовго пробув спікером британської палати громад. Вільям Гренвіль вже став лідером палати лордів, коли йому наступного року надали звання пера як барону Гренвілю Воттон Андервуду у графстві Бекінгемшир.

Наступного 1791 року він змінив герцога Лідса на посту міністра закордонних справ. Декада Гренвіля на цьому посту виявилась драматичною, заставши війни, які йшли слідом за Французькою революцією. Під час війни Гренвіль був лідером фракції, яка бачила ключ до перемоги у зосередженні на бойових діях на континенті, і тим самим протистояла фракції Генрі Дундаса, яка підтримувала бойові дії на морі й у колоніях. Гренвіль залишив свій пост разом із Піттом у 1801 році у зв'язку з питанням про католицьку емансипацію.

Під час своєї служби у кабінеті Гренвіль зблизився з опозиційним лідером вігів Чарльзом Джеймсом Фоксом, тому коли Пітт повернувся до влади у 1804 році, Гренвіль відмовився увійти до складу нового кабінету. Слідом за смертю Пітта у 1806 році Вільям очолив «Уряд усіх талантів», коаліцію прибічників Гренвіля, вігів Фокса, а також наближених колишнього прем'єр-міністра Генрі Аддінгтона, в якому Гренвіль із Фоксом як загальні лідери стали першим лордом казначейства й міністром закордонних справ відповідно. Двоюрідний брат Вільяма Гренвіля Вільям Віндгем став главою військового відомства й міністерства з питань колоній, а його молодший брат, Томас Гренвіль недовго пробув Першим лордом Адміралтейства. Уряд зрештою досягнув мало, провалившись у своєму виборі чи то укласти мир з Францією, чи то довести до кінця католицьку емансипацію (остання спроба мала за наслідок відставку уряду у березні 1807 року). Тим не менше, він мав одне важливе досягнення, що полягало у скасуванні работоргівлі у 1807 році.

Після своєї відставки Гренвіль продовжував діяльність в опозиції, підтримуючи союз із лордом Греєм та вігами, критикуючи війну на Піренейському півострові, у 1812 році разом із Греєм відмовившись приєднатись до уряду Роберта Дженкінсона. У повоєнні роки Гренвіль поступово перемикає свою увагу на торі, але так і не повертається до кабінету. Його політична кар'єра завершилась через інсульт у 1823 році. Гренвіль також був почесним ректором Оксфордського університету з 1810 року до самої своєї смерті у 1834 році.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Вільям Пітт молодший
Прем'єр-міністр Великої Британії
1806-1807
Наступник
Вільям Кавендіш-Бентінк