Часник круглоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Часник круглоголовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Цибулеві (Allioideae)
Рід: Цибуля (Allium)
Вид:
A. sphaerocephalon
Біноміальна назва
Allium sphaerocephalon
Синоніми[1]
Список
  • Allium aegaeum Heldr. & Halácsy
  • Allium aestivum Tineo
  • Allium approximatum Gren. & Gord.
  • Allium borbasii A.Kern.
  • Allium bosniacum Kumm. & Sendtn.
  • Allium cornutum Kit.
  • Allium crinitum Tausch
  • Allium densiflorum De Not.
  • Allium descendens L.
  • Allium deseglisei Boreau
  • Allium eminens Gren. ex Parl.
  • Allium gherardii De Not.
  • Allium lineare Ten.
  • Allium loscosii K.Richt.
  • Allium macrocephalum Kit.
  • Allium parviflorum L.
  • Allium parviflorum Desv.
  • Allium parvifolium Crantz
  • Allium purpureum Loscos
  • Allium pygmaeum E.Perrier
  • Allium regnieri Maire
  • Allium schmidtianum Tausch
  • Allium tenuiflorum Delastre
  • Allium veronense Spreng.
  • Kromon parviflorum (L.) Raf.
  • Porrum crinitum (Tausch) Rchb.
  • Porrum descendens (L.) Rchb.
  • Porrum sphaerocephaluon (L.) Rchb.

Часник круглоголовий[2], цибуля круглоголова[3] (Allium sphaerocephalon) — вид рослин родини Амарилісові (Amaryllidaceae). Вид поширений в Європі (крім півночі), Північній Африці та Західній Азії[4][5].

Етимологія: дав.-гр. σφαιρα — «куля, сфера», лат. o — сполучна голосна, κεφαλη — «голова»[6].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста цибулинна рослина заввишки 30—90 см. Цибулини яйцеподібні або кулясто-яйцеподібні, діаметром 0,7— 2(3,5) см, з буруватими розколотими зовнішніми і білуватими внутрішніми оболонками, між якими здебільшого знаходяться дрібні, жовтуваті, гладенькі, блискучі придаткові цибулинки з ніжками. Квіткове стебло довге, борознисте, до третини або майже до середини обгорнуте піхвами листків. Листків 2—4(6), вони значно коротші від стебла, вузькі (завширшки 1–4 мм), порожнисті, півциліндричні, зверху жолобчасті, коло верхівки циліндричні, гладенькі, рідко по краю шорсткі[3][7][8].

Покривало перетинчасте, білувате, опадне, з одного-двох яйцеподібних, коротко-загострених листочків, довших від квітконіжки, у 2—2,5 рази коротше від суцвіття. Суцвіття (1)1,5–4(4.5) × (1,5)2–4 см, зонтикоподібні — сферичні (кулясті), рідше еліптичні або яйцеподібні, багатоквіткові, щільні. Квітконіжки внутрішніх квіток приблизно в 3 рази довші від оцвітини, прямостоячі, зовнішні часто не довші від квіток і звичайно звислі. Оцвітина 4—5 мм завдовжки, неопадна, віночкоподібна, яйцеподібно-дзвоникувата, здебільшого темно-пурпурова або червоно-фіолетова, рідко ясно-пурпурова, з шістьма листочками. Листочки оцвітини яйцеподібно-еліптичні або довгасті (завдовжки до 4 мм), з більш темною жилкою. Листочки неоднакові: зовнішні з більш-менш шорстким кілем та вістрям на верхівці, коротші і вужчі ніж внутрішні тупі. Тичинки і стовпчик виставляються з оцвітини. Тичинок шість, із зрослими при основі та оцвітиною нитками. Пиляки прикріплені до ниток спинками. Нитки зовнішніх тичинок шилоподібні, внутрішніх — дуже розширені, на верхівці з трьома вузькими зубцями, з яких середній, що несе пиляк, довший від бокових або майже однакової з ним довжини і 1,5—2 рази коротший від нероздільної частини нитки. Маточка із тригніздою зав'яззю, ниткоподібним стовпчиком і маленькою головчастою, злегка трилопатевою приймочкою; насінних зачатків у кожному гнізді по два. Плід — майже куляста, трилопатева коробочка, майже однакової довжини з оцвітиною, або трохи перевищує її, завдовжки 2,5—4,5 мм. Лопаті коробочки еліптичні, майже не виїмчасті, з хрящуватими зубчиками. Коробочка після дозрівання насіння розкривається гніздорозривно. Насіння 2,5—3,5 × 1,5—2 мм, чорне, гранчасте, зморшкувате. 2n = 32, 16[3][4][5][8][7][9].

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

У межах ареалу цвіте з травня по липень[8][7], в Україні — у червні—липні[3][4]. Запилення здійснюється за допомогою комах (ентомофілія)[10].

Плодоношення з другої половини липня по вересень. Насіння поширюється завдяки пружним плодоніжкам при поштовхах, тому за типом розселення діаспор рослину відносять до балістів. Мертві торішні суцвіття добре помітні в місцях зростання виду до літа наступного року[4][10].

  • Початок цвітіння (утворення бутонів)
    Початок цвітіння (утворення бутонів)
  • Початок забарвлення бутонів
    Початок забарвлення бутонів
  • Масове цвітіння
    Масове цвітіння
  • Кінець цвітіння
    Кінець цвітіння
  • На стадії плодоношення
    На стадії плодоношення
  • Торішні суцвіття (весна)
    Торішні суцвіття (весна)

Поширення[ред. | ред. код]

Серед придніпровського степу

Європа: Велика Британія (рідний або інтродукований вид); Франція (вкл. Корсика); Португалія; Гібралтар; Іспанія (вкл. Канарські острови); Бельгія; Німеччина; Австрія; Швейцарія; Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Греція; Кіпр; Чехія; Словаччина; Колишня Югославія; Албанія; Угорщина; Румунія; Болгарія; Білорусь; Україна; Російська Федерація (південь європейської частини); Кавказ. Західна Азія: Ліван; Сирія; Туреччина. Північна Африка: Алжир; Єгипет (північ); Марокко; Туніс[4][5][11][12].

В Україні поширений в Закарпатті, Лісостепу, Степу і Криму; трапляється спорадично, місцями досить звичайний вид[3][4].

Екологія[ред. | ред. код]

Ценопопуляція часнику круглоголового. Запорізька область

Часник круглоголовий — цибулинний, пучкокореневий, вегетативномалорухливий геофіт, за сезонним життєвим циклом належить до літньоквітучих ефемероїдів[10].

Рослина світло- (геліофіт) і теплолюбна (мегатерм — походить з субтропічного поясу), маловимоглива до умов зволоження (мезоксерофіт) і плодючості ґрунтів (олігомезотроф)[10].

За загальними (ценотичними) адаптаціями належить до рослин, пов'язаних переважно із степовими і сухолучними місцевостями (степант), частково — з відслоненнями гірських порід (петрофіт)[10].

У межах ареалу населяє степи, сухі луки, трав'янисті схили, скелясті ділянки, скелі, дюни, осипи, зарості, необроблені місця, лісові галявини на висотах 0—2350 м (до середнього поясу гір)[5][8][7][11].

В Україні зростає в степах, на сухих луках, трав'янистих місцях, схилах, у чагарниках і рідкіх лісах, на пісках, іноді на крейдяних і гранітних відслоненнях, також як бур'ян на полях[3][4].

В умовах Запорізької області зустрічається переважно серед майже всіх варіантів степової рослинності (справжній, лучний, чагарниковий, петрофітний і галофітний степ), рідше на прилеглих суходільно-лучних і кам'янистих ділянках[13][14].

У ландшафтному заказнику «Верхів'я балки Канцерівська»

Охорона[ред. | ред. код]

В Україні вид перебуває під охороною — його занесено до переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Запорізької і Сумської областей[13][15][16].

Природні популяції виду скорочуються головним чином через руйнування місць зростання внаслідок розорювання і заліснення степів, надмірну рекреацію (місцями), а також збирання на букети та викопування для висадження на присадибних та дачних ділянках[13].

У Запорізькій області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», ландшафтному заказнику «Верхів'я балки Канцерівська» та ряді інших природно-заповідних об'єктів регіону[13][14].

Практичне значення[ред. | ред. код]

У Тетон-парку. Честер, Англія

Цибулина їстівна. Листя навесні також можна їсти сирими або вареними. Широко використовується в їжу на Кавказі. Сік використовується як засіб від молі, і, як кажуть, вся рослина відлякує комах і кротів, хоча квіти дуже привабливі для бджіл[17][18].

Рослина стійка до прямого сонця і має настільки ефектні суцвіття, що використовується в садівництві. Легко розмножується насінням і цибулинами[18].

Місцями, з'являючись у великих кількостях на сільськогосподарських полях та луках, стає злісним бур'яном[4].

Близький вид[ред. | ред. код]

Цибуля кругла. Запорізька область

У польових умовах часник круглоголовий можна сплутати з часником круглим (Allium rotundum), сферичні суцвіття якого під час цвітіння мають таке ж саме пурпурове забарвлення. Але від першого виду його можна відрізнити за наступними ознаками: 1) на початку цвітіння у нього забарвлюються в пурпуровий колір майже всі бутони суцвіття (у часнику круглоголового спочатку забарвлюються верхні бутони); 2) суцвіття, особливо під час повного цвітіння, більш-менш рідке (нещільне); 3) квітконіжки квіток суцвіття в 2—5 рази довші від оцвітини; 4) пиляки тичинок не виставляються з оцвітини (ключова ознака). Крім того, часник круглий як мезофіт зростає переважно на луках і починає цвісти на 2—3 тижні раніше, ніж часник круглоголовий.

Галерея[ред. | ред. код]

Запорізька область. Запоріжжя. Острів Хортиця

  • У долині р. Верхня Хортиця
    У долині р. Верхня Хортиця
  • Серед цілинного степу
    Серед цілинного степу
  • Серед петрофітного степу
    Серед петрофітного степу
  • У балці поблизу Дніпра
    У балці поблизу Дніпра
  • На околиці Хортицького житлового масиву
    На околиці Хортицького житлового масиву
  • На о.Хортиця
    На о.Хортиця

Запорізьке Правобережжя

  • У балці Крилівка
    У балці Крилівка
  • На початку цвітіння
    На початку цвітіння
  • У балці Кайдацька. Масове цвітіння
    У балці Кайдацька. Масове цвітіння
  • У заказнику «Верхів'я балки Канцерівська»
    У заказнику «Верхів'я балки Канцерівська»
  • У долині р. Середня Хортиця
    У долині р. Середня Хортиця
  • Кінець цвітіння
    Кінець цвітіння

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ Allium sphaerocephalon L. / The Plant List
  2. ↑ Allium sphaerocephalon // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ а б в г д е Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 399.
  4. ↑ а б в г д е ж и Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред. : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 102—103)
  5. ↑ а б в г Флора Европейской части СССР / Отв. ред. А. А. Федоров. — Л. : Наука, 1979. — Т. 4 / Ред. Ю. Д. Гусев. — 356 с. (с. 268)
  6. ↑ Dictionary of Botanical Epithets [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ а б в г Flora Vascular [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
  8. ↑ а б в г Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. 4. — 760 с. (с. 241)
  9. ↑ Allium sphaerocephalon / Türkiyebitkileri.com [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. ↑ а б в г д Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). — ISBN 966-551-166-1
  11. ↑ а б Allium sphaerocephalon L. / GRIN. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 30 січня 2021.
  12. ↑ Allium sphaerocephalon / Online Atlas of the British and Irish Flora. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  13. ↑ а б в г Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 84—85) — ISBN 966-375-018-9
  14. ↑ а б Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61 (с. 54)
  15. ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  16. ↑ Кучеревський В. В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров'я.  — Дніпропетровськ : Проспект, 2004. — 292 с. (с. 214). — ISBN 966-8345-13-4
  17. ↑ Дикорастущие полезные растения СССР / Отв. ред. Т. А. Работнов. — М. : Мысль, 1976. — 360 с. (с. 63)
  18. ↑ а б [Allium sphaerocephalon L. / Plants of the World Online / Kew Science]

Література[ред. | ред. код]

  • Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). — ISBN 966-551-166-1.
  • Флора Европейской части СССР / Отв. ред. А. А. Федоров. — Л. : Наука, 1979. — Т. 4 / Ред. Ю. Д. Гусев. — 356 с. (с. 268).
  • Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. 4. — 760 с. (с. 241).
  • Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1950. — Т. 3 / Ред. : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 102—103).


Гібіскус Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Бази даних таксонів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Часник_круглоголовий&oldid=40197795