Чемпіонат ФРН з футболу 1990—1991: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон1990–91
Чемпіони«Кайзерслаутерн»
1-й титул переможців Бундесліги
3-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули«Санкт-Паулі»
«Юрдінген 05»
«Герта» (Берлін)
Кубок чемпіонів«Кайзерслаутерн»
Кубок володарів кубків«Вердер»
Кубок УЄФА«Баварія» (Мюнхен)
«Айнтрахт» (Франкфурт)
«Гамбург»
«Штутгарт»
Зіграно матчів306
Забито голів863 (2.82 за гру)
Сер. рез/гру2.82
Найкращий
бомбардир
Роланд Вольфарт (21)
Найбільша перемога
вдома
«Баварія» (Мюнхен) 7–0 «Ваттеншайд 09» (24 листопада 1990)
«Штутгарт» 7–0 «Боруссія» (Дортмунд) (23 лютого 1991)
Найбільша перемога
в гостях
«Айнтрахт» 0–6 «Гамбург» (13 квітня 1991)
Найрезультативніша гра«Юрдінген 05» 3–7 «Кайзерслаутерн» (22 вересня 1990)
«Баварія» (Мюнхен) 7–3 «Герта» (Берлін) (25 травня 1991)

Сезон Бундесліги 1990–1991 був 28-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 8 серпня 1990[1] і завершився 15 червня 1991 року[2]. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія», яка не змогла захистити чемпіонський титул, поступившись трьома очками «Кайзерслаутерну», який і став чемпіоном ФРН 1990/91.

Враховуючи возз'єднання Німеччини, яке офіційно відбулося 3 жовтня 1990 року, це був останній сезон Бундесліги як найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. З наступного сезону право участі у ній отримали й команди, що представляють міста колишньої Німецької Демократичної Республіки.

Формат змагання

[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1989–90

[ред. | ред. код]

«Вальдгоф» і «Гомбург» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Герта» (Берлін) і «Ваттеншайд 09». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Бохум» здолав третю команду Другої Бундесліги «Саарбрюкен», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці

[ред. | ред. код]
Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Герта» (Берлін) Берлін Олімпіаштадіон 76,000
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 40,000
«Вердер» Бремен Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 54,000
«Фортуна» (Дюссельдорф) Дюссельдорф Райнштадіон 59,600
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 42,000
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 61,000
«Баєр 04» Леверкузен Ульріх Габерланд Штадіон 20,000
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 70,000
«Нюрнберг» Нюрнберг Штедтішес Штадіон 64,238
«Санкт-Паулі» Гамбург Міллернтор-Штадіон 18,000
«Штутгарт» Штутгарт Неккарштадіон 72,000
«Юрдінген 05» Крефельд Гротенбург 34,500
«Ваттеншайд 09» Бохум Лоргайдештадіон[1] 15,000
  •   «Ваттеншайд 09» свої перші шість домашніх матчів проводив на арені Воновія Рурштадіон, оскільки його домашній стадіон проходив реконструкцію аби відповідати вимогам Бундесліги.

Турнірна таблиця

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Кайзерслаутерн» (C) 34 19 10 5 72 45 +27 48 Перший раунд Кубка чемпіонів 1991—1992
2 «Баварія» (Мюнхен) 34 18 9 7 74 41 +33 45 Перший раунд Кубка УЄФА 1991—1992[a]
3 «Вердер» 34 14 14 6 46 29 +17 42 Перший раунд Кубка володарів кубків 1991—1992
4 «Айнтрахт» 34 15 10 9 63 40 +23 40 Перший раунд Кубка УЄФА 1991—1992[a]
5 «Гамбург» 34 16 8 10 60 38 +22 40
6 «Штутгарт» 34 14 10 10 57 44 +13 38
7 «Кельн» 34 13 11 10 50 43 +7 37
8 «Баєр 04» 34 11 13 10 47 46 +1 35
9 «Боруссія» (М) 34 9 17 8 49 54 −5 35
10 «Боруссія» (Д) 34 10 14 10 46 57 −11 34
11 «Ваттеншайд 09» 34 9 15 10 42 51 −9 33
12 «Фортуна» 34 11 10 13 40 49 −9 32
13 «Карлсруе» 34 8 15 11 46 52 −6 31
14 «Бохум» 34 9 11 14 50 52 −2 29
15 «Нюрнберг» 34 10 9 15 40 54 −14 29
16 «Санкт-Паулі» (R) 34 6 15 13 33 53 −20 27 Плей-оф за місце у Бундеслізі
17 «Юрдінген» (R) 34 5 13 16 34 54 −20 23 Пониження у класі до Другої Бундесліги
18 «Герта» (Берлін) (R) 34 3 8 23 37 84 −47 14
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
Кількість учасників ліги на сезон 1991–92 збільшувалася до 20, оскільки до неї включалися дві найкращі команди з колишньої Німецької Демократичної Республіки з огляду на возз'єднання Німеччини.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. а б Оскільки «Вердер» кваліфікувався до Кубка володарів кубків, його місце у Кубку УЄФА перейшло до «Штутгарта».

Результати

[ред. | ред. код]
Команда ГЕР БОХ ВЕР БРД ФОР АЙН ГАМ КАЙ КАР КЕЛ Б04 БРМ БАВ НЮР СТП ШТТ ЮРД ВАТ
«Герта» (Берлін) 2–4 0–0 2–2 0–1 1–0 1–4 0–2 1–1 0–0 1–2 1–1 0–0 2–4 1–2 0–2 0–0 2–3
«Бохум» 4–2 1–2 2–2 0–0 0–0 0–1 0–2 0–1 1–0 3–1 3–0 1–2 0–0 3–0 1–1 0–2 0–0
«Вердер» 6–0 2–1 1–1 3–1 1–1 3–1 1–2 2–0 2–1 1–1 3–0 1–0 0–0 1–0 0–1 4–3 1–1
«Боруссія» (Дортмунд) 3–1 1–0 1–1 1–1 0–3 1–1 0–2 2–2 1–2 1–1 1–1 2–3 0–2 5–2 0–3 1–0 2–2
«Фортуна» (Дюссельдорф) 4–2 3–4 1–2 0–0 1–0 2–1 0–0 5–2 0–2 0–2 4–1 1–2 3–0 0–0 0–4 0–2 2–1
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 5–1 1–1 0–0 3–1 5–1 0–6 4–3 3–0 1–0 3–1 5–1 1–4 0–1 1–1 4–0 4–0 4–0
«Гамбург» 2–0 1–0 3–2 4–0 1–0 0–1 1–3 2–2 1–1 3–1 3–0 2–3 4–0 5–0 2–0 2–0 0–0
«Кайзерслаутерн» 4–3 4–1 1–0 2–2 0–0 1–1 1–0 3–2 2–2 2–1 2–3 2–1 3–1 1–0 2–0 2–0 1–1
«Карлсруе» 3–0 3–2 1–1 1–2 1–1 2–2 2–2 4–2 1–1 2–0 3–2 2–3 2–0 1–1 0–0 2–0 1–3
«Кельн» 2–1 0–0 1–0 0–1 1–1 2–1 1–0 2–6 0–0 1–1 1–3 4–0 3–1 2–0 1–6 3–1 1–1
«Баєр 04» 3–1 4–2 0–0 1–2 1–1 2–2 2–2 2–2 1–0 2–0 2–5 1–2 2–2 3–1 0–0 1–0 2–1
«Боруссія» (Менхенгладбах) 2–0 1–2 1–1 2–1 2–0 1–1 1–1 2–2 2–1 2–2 1–1 1–1 2–0 1–1 2–0 1–1 1–1
«Баварія» (Мюнхен) 7–3 2–2 1–1 2–3 0–1 2–0 6–1 4–0 3–0 2–2 1–1 4–1 1–0 0–1 2–1 2–2 7–0
«Нюрнберг» 1–4 3–2 2–3 1–1 3–0 0–2 3–1 1–4 0–0 0–4 1–0 2–2 0–1 5–2 0–1 1–1 4–2
«Санкт-Паулі» 2–2 3–3 0–0 0–2 2–3 1–1 0–2 1–0 2–0 2–0 1–0 1–1 0–0 0–0 2–2 1–1 1–1
«Штутгарт» 4–0 2–2 0–1 7–0 1–1 2–1 2–0 2–2 2–2 3–2 0–2 1–1 0–3 2–1 2–1 3–1 1–4
«Баєр 05» (Юрдінген) 1–2 4–1 0–0 1–3 1–2 2–3 0–0 3–7 1–1 0–3 1–1 1–1 1–1 0–0 2–0 2–0 0–2
«Ваттеншайд 09» 3–1 0–4 2–0 1–1 2–0 1–0 0–1 0–0 1–1 0–3 1–2 1–1 3–2 0–1 2–2 2–2 0–0
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Плей-оф за місце в Бундеслізі

[ред. | ред. код]

«Санкт-Паулі», що посів 16-те місце, і бронзовий призер Другої Бундесліги «Штутгартер Кікерс» змагалися у плей-оф за місце в Бундеслізі на наступний сезон. У двоматчевому протистоянні була зафіксована нічия 2–2, а в третьому, додатковому, матчі гору взяв «Штутгартер Кікерс».

19 червня 1991
«Санкт-Паулі» 1–1 «Штутгартер Кікерс»
Протокол
(нім.)
Марін Гол 88'
Міллернтор-Штадіон, Гамбург
Глядачів: 20,500
Арбітр: Карл-Йозеф Ассенмахер (Гюрт)

23 червня 1991
«Штутгартер Кікерс» 1–1 «Санкт-Паулі»
Шварц Гол 25'
Протокол
(нім.)
Неккарштадіон, Штутгарт
Глядачів: 32,000
Арбітр: Вернер Феклер (Бад-Дюркгайм)

29 червня 1991
«Штутгартер Кікерс» 3–1 «Санкт-Паулі»
Протокол
(нім.)
Паркштадіон, Гельзенкірхен
Глядачів: 18,000
Арбітр: Ганс-Петер Дельвінг (Трір)

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
21 гол
20 голів
16 голів
15 голів
14 голів
13 голів
12 голів
11 голів

Склад чемпіонів

[ред. | ред. код]
«Кайзерслаутерн»
Воротарі: Геральд Ерманн (33); Мікаель Серр (2).

Захисники: Марко Габер (28 / 5); Мирослав Кадлець Чехословаччина (28 / 2); Маркус Кранц (23 / 2); Райнгард Штумпф (21 / 1); Йоахім Штадлер (13 / 1); Кай Фрідманн (13); Рогер Луц (5 / 1).
Півзахисники: Уве Шерр (31 / 2); Гвідо Гоффманн (29 / 7); Маркус Шупп (24 / 3); Томас Дулі США (23 / 4); Б'ярне Голльбек Данія (22 / 4); Райнер Ернст (18 / 2); Франк Лелле (13 / 3); Томас Ріхтер (13); Аксель Рос (9); Кай Кремер (1).
Нападники: Демір Готич Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (29 / 9); Штефан Кунц (27 / 11); Бруно Лаббадіа (22 / 9); Бернгард Вінклер (10 / 4); Роберт Ціммерманн (1).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Карл-Гайнц Фельдкамп.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Елвіс Гайрадинович Соціалістична Федеративна Республіка Югославія; Томас Реннер.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. Archive 1990/1991 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]