Червоне (Барвінківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Червоне
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Барвінківський район
Рада/громада Іванівська сільська рада
Код КОАТУУ 6320483507
Облікова картка Червоне 
Основні дані
Засноване 1923
Населення 290
Площа 0,839 км²
Густота населення 345,65 осіб/км²
Поштовий індекс 64731
Телефонний код +380 5757
Географічні дані
Географічні координати 49°00′00″ пн. ш. 37°00′32″ сх. д. / 49.00000° пн. ш. 37.00889° сх. д. / 49.00000; 37.00889Координати: 49°00′00″ пн. ш. 37°00′32″ сх. д. / 49.00000° пн. ш. 37.00889° сх. д. / 49.00000; 37.00889
Середня висота
над рівнем моря
179 м
Місцева влада
Адреса ради 64730, Харківська обл., Барвінківський р-н, с.Іванівка , вул.Миру,5, тел. 97-2-42
Сільський голова Рибальченко Валентина Леонтіївна
Карта
Червоне. Карта розташування: Україна
Червоне
Червоне
Червоне. Карта розташування: Харківська область
Червоне
Червоне
Червоне. Карта розташування: Барвінківський район
Червоне
Червоне

Червоне́село в Україні, в Барвінківському районі Харківської області. Населення становить 290 осіб. Орган місцевого самоврядування — Іванівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Червоне знаходиться за 0,5 км від села Семиланне. По селу протікає пересихаючий струмок на якому створена велика загата (4,5 га).

До районного центру і залізничної станції Барвінкове - 10 км. Неподалік від села проходить газопровід Шебелинка—Слов'янськ

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло в 1923 році в період заснування радянських сільськогосподарських підприємств і довгий час існувало як садиба радгоспу « Зерновий».

Однак дата заснування населеного пункту не говорить про те, що навколишні землі були до того часу необжитими.

Тим більше, що в цьому місці проходила вже в давні часи дорога, яка зв'язувала слободу Барвінкове з селом Петрівським (і далі з Балаклією), селом Велика Комишуваха (і далі з Ізюмом). Тут проходила дорога, яка виводила на Муравський і Чумацький шляхи. А коли через Барвінкове пролягла залізниця, то саме це сполучення стало своєрідною артерією, якою поповнювалися зернові потоки до портів Азовського і Чорного морів. Вигідне розташування земель, де тільки за радянських часів виникло село, було помічено ще навколишніми поміщиками.

На перехресті доріг, що вели до панської садиби в Іванівці, до сіл Велика Комишуваха, Велика і Мала Андріївки, Ставкова Балка, Червона Поляна, і на схід — до сіл Курулька, Пашкове, Дібровне та інших, була розташована велика зсипка зерна, де збіжжя підроблялося й переправлялося до лабазів на залізничних станціях Язикове й Барвінкове.

Тут же, неподалік від зсипки, був заїжджий двір, барак робітників, корчма. Стратегічну роль відігравала ця дорога і в роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Цією дорогою, зламавши опір німців у Червоному, кавалеристи Андрія Гречка першими ввірвалися на північну околицю міста в січні 1942 року, вперше звільнивши Барвінкове від гітлерівців. Цей же шлях від Барвінкового і до Балаклії став своєрідним «залізним обручем» утравні 1942 року, який стиснув у так званому «Барвінківському мішку» дві радянські армії й армійську групу. В оточенні загинули бойові генерали, в полон було взято близько 250 тисяч наших бійців.

Після війни Червоне довгий час було відділенням радгоспу «Барвінківський». Його трудівники отримували високі врожаї зернових і технічних культур, мали певні досягнення в свинарстві й молочній галузі.

Сьогодення[ред. | ред. код]

У Червоному працює магазин, відділення зв'язку, кілька років тому тут стала до ладу нова АТС. На честь воїнів, які загинули при звільненні села від німецько-фашистських загарбників, тут споруджено пам'ятник.

Посилання[ред. | ред. код]