Чибінєєв Валерій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чибінєєв Валерій Вікторович
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png Майор
Valeriy Chybineyev.jpg
Загальна інформація
Народження 3 березня 1988(1988-03-03)
Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР, СРСР[1]
Смерть 3 березня 2022(2022-03-03) (34 роки)
поблизу смт. Гостомель, Київська область, Україна
(загиблий у бою)
Alma Mater Військова академія (м. Одеса)[1]
Псевдо «Каракурт»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
Війни / битви
Командування
командир роти снайперів
Нагороди та відзнаки
Герой України
CMNS: Чибінєєв Валерій Вікторович у Вікісховищі
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Герой України командир 79-ї бригади Валерій Чибінєєв у студії Сніданку на YouTube // ТСН, 25 серпня 2016

Валерій Вікторович Чибінєєв (3 березня 1988, Бердянськ, Запорізька область — 3 березня 2022, біля Гостомеля, Київська область[2]) — український військовик, капітан Збройних сил України, командир роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1988 року у Бердянську[3]. Рано втратив батьків, тому виховувався у школі-інтернаті[3][4].

Після 9 класу вступив до запорізького військового ліцею «Захисник». Після школи закінчив Одеську академію сухопутних військ[5]. У 2010 році у військовому званні «лейтенанта» вступив на військову службу 79 ОДШБр[4].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Капітан Валерій Чибінєєв з перших днів російської агресії став на захист територіальної цілісності та незалежності Батьківщини. У складі 1 аеромобільно-десантного батальйону брав участь у визволені міста Лиману Донецької області.

В червні 2014 року, під час ведення бойових дій в районі селища Бірюкове Луганської області, підрозділ очолюваний капітаном Чибінєєвим знищив ДРГ противника та взяв у полон двох військовослужбовців терористичних військ. У липні того ж року, поблизу селища Ізварине Луганської області, разом із своїми побратимами витягнув з підбитого танка трьох військовослужбовців. У січні 2015 року, обороняв Донецький аеропорт поблизу злітної смуги летовища.

У липні 2016 року, під час виконання бойового завдання на спостережному посту поблизу м. Авдіївки, в ході успішно проведених операцій групами снайперів під керівництвом капітана Валерія Чибінєєва було знищено живу силу розрахунків кулеметів та гранатометів та одного снайпера, загалом 12 підтверджених цілей. Наприкінці цього ж місяця отримав поранення внаслідок обстрілу позицій артилерією терористів. Не зважаючи на це продовжував керувати підрозділом, що дозволило утримати позиції, незважаючи на численні атаки терористів та обстріли території ворожою артилерією.

Нагородні атрибути звання Герой України командиру роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади Високомобільних десантних військ ЗСУ, капітану Валерію Чибінєєву були вручені Президентом України Петром Порошенком під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.

Загинув 3 березня 2022 року у день свого народження у боях за смт Гостомель поблизу м. Києва.[6][7] За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України він загинув під час виконання спеціальних завдань, як співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Крім нього загинули ще Олексій Доля та Денис Кірєєв. «Вони загинули, захищаючи Україну, а їхній чин наблизив нас до перемоги», – зазначено в коментарі управління[8][9] .

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2016) — за мужність, героїзм і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Орлова В. У боях під Гостомелем загинув Герой УкраїниУНІАН, 2022.
  2. Орлова, Віолетта (4 березня 2022). У боях під Гостомелем загинув Герой України. УНІАН. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  3. а б Чибінєєв Валерій Вікторович – учасник АТО на сході України, капітан, Герой України | Полтавська обласна державна адміністрація. www.adm-pl.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018. 
  4. а б Герой України Чибінєєв про війну, одруження та як ледь не втратив свідомість на нагородженні. zp.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 19 вересня 2018. 
  5. Герой України Чибінєєв Валерій Вікторович | Новомиколаївська районна державна адміністрація. nmrda.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018. 
  6. Пам'яті загиблого 3 березня в бою за Гостомель Героя України Валерія Чибінєєва. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  7. Під час бою за Гостомель загинув герой України Валерій Чибінєєв. 04.03.2022, 18:58. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  8. Серватинська, Єлизавета (6 березня 2022). Вбитий Денис Кірєєв був розвідником на спецзавданні, – ГУР Міноборони. Львівський портал (укр.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  9. Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  10. Указ Президента України від 23 серпня 2016 року № 348/2016 «Про присвоєння В.Чибінєєву звання Герой України»

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 162
23 серпня 2016
Наступник:
Ковальчук Андрій Трохимович Брановицький Ігор Євгенович