Ковальчук Андрій Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальчук Андрій Трохимович
UA-OF6-BG-GSB-H(2015).png Генерал-майор
Andriy Kovalchuk 2018.jpg
Загальна інформація
Народження 28 квітня 1974(1974-04-28) (44 роки)
Волинська область, Любешівський район, с. Щитинь
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Війни / битви Війна на сході України
Бої за Слов'янськ
Бої за Щастя
Бої за Луганський аеропорт
Командування
2016-т.ч. Емблема ДШВ.svg ДШВ України, нач. штабу
2014-2016
80 ОДШБр1.png
 80 ОДШБр, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Андрі́й Трохи́мович Ковальчу́к (*1974, с. Щитинь Любешівського району Волинської області) — генерал Збройних сил України, Герой України. Начальник штабу — перший заступник командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[1]. Командир 80-ї бригади з 2014 по березень 2016.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

В червні-липні 2014 року 1-ша аеромобільно-десантна рота 1-ї батальйонної тактичної групи 80-ї бригади в боях звільняє Лиман, Миколаївку та Слов'янськ. Потім десантники під керівництвом Ковальчука здійснюють марш у напрямі населеного пункту Щастя з метою допомоги 3-й батальйонній тактичній групі. Згодом підрозділи спільно деблоковували Луганський аеропорт, при цьому полковник був поранений, проте продовжив виконувати завдання.

19 липня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, а 10 жовтня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

З березня 2016 року наказом міністра оборони був призначений на посаду начальника штабу — першого заступника командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

Нагородні атрибути звання Герой України полковнику Андрію Ковальчуку були вручені Президентом України Петром Порошенком під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.

14 жовтня 2016 року присвоєно військове звання генерал-майора[1].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2016) — за особисту мужність, героїзм і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2]
  • Орден Богдана Хмельницького II ступеня (10 жовтня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (19 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4]
  • Почесний громадянин Любешівського району (2017)[5].
  • Перехідний меч королеви Великої Британії Єлизавети II (випускнику Національного університету оборони імені Івана Черняховського, 2018)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Указ Президента України від 14 жовтня 2016 року № 452/2016 «Про присвоєння військових звань»
  2. Указ Президента України від 23 серпня 2016 року № 347/2016 «Про присвоєння А.Ковальчуку звання Герой України»
  3. Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 574/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Указ Президента України від 19 липня 2014 року № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Кость Гарбарчук, «Зараз так склалося, що я краще знаю Луганську та Донецьку області, ніж рідну Волинь» // «Волинь-нова», 20 червня 2017 р.
  6. Волиняну вручили почесний королівський меч. газ. Волинь-нова, 19 червня 2018 р., с. 4

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 161
23 серпня 2016
Наступник:
Семенов Вячеслав Анатолійович Чибінєєв Валерій Вікторович