Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
рос. Кабардино-Балкарская АССР
кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр AССР


карач.-балк. Къабарты-Малкъар АССР
Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Кабардино-Балкарська АО Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg
1936 – 1991 Кабардино-Балкарія Flag of Kabardino-Balkaria.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Кабардино-Балкарської АРСР
Розташування Кабардино-Балкарської АРСР на мапі СРСР
Столиця Нальчик
Форма правління АРСР
Історія
 - Засновано 1936
 - Кабардинська АРСР 1944
 - Перейменування 1957
 - Ліквідовано 1991

Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Кабардино-Балкарська АРСР (рос. Кабардино-Балкарская АССР, кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр AССР , карач.-балк. Къабарты-Малкъар АССР) — республіка в РРФСР, на Північному Кавказі.

Столиця — Нальчик.

Історія[ред. | ред. код]

Кабардино-Балкарська АРСР утворена 5 грудня 1936 шляхом перетворення Кабардино-Балкарської АО і виходу її зі складу Північно-Кавказького краю[1].

8 квітня 1944 в результаті депортації балкарців Кабардино-Балкарську АРСР було перейменовано у Кабардинську АРСР.

11 лютого 1957 після реабілітації балкарців і повернення їх на споконвічне місце проживання Кабардинська АРСР була знову перейменована в Кабардино-Балкарську АРСР[2].

31 січня 1991 було проголошено перетворення Кабардино-Балкарської АРСР у Кабардино-Балкарську РСР. 24 травня того ж року З'їзд народних депутатів РРФСР це рішення затвердив, внісши поправку в ст.71 конституції РРФСР. Але позбавлення Кабардино-Балкарії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про змінила статус республіки були сумнівними.

16 травня 1992 Кабардино-Балкарська РСР була перетворена в Кабардино-Балкарську республіку у складі Російської Федерації[3].

Адміністративний поділ[4][ред. | ред. код]

На 1936 рік республіка мала поділ на 10 районів: Баксанський, Курпський, Нагорний, Нальчицький, Прималкинський, Терський Урванський, Чегемський, Черецький і Ельбруський.

У 1937 утворено Кубинський, Лескенський, Майський, Малкинський і Прохладненський райони.

Через рік був утворений Хуламо-Безенгієвський район, а Малкинський район перейменовано в Зольський.

У 1944 утворено Урожайненський район.

У 1956 Кубинський, Нагорний та Нальчицький райони були скасовані.

У 1959 були скасовані Прималкинський і Урожайненський райони, а у 1962 — Лескенський, Майський, Радянський Терський, Чегемський і Ельбруський. Проте вже у 1965 Майський, Радянський, Терський і Чегемський райони були відновлені.

Станом на 17 січня 1979 до складу республіки входили 3 міста республіканського підпорядкування:

і 8 районів:

  1. Баксанский — м. Баксан
  2. Зольський — смт. Залукокоаже
  3. Прохладненський — м Прохладний
  4. Терський — м Терек
  5. Урванського — м. Нарткала
  6. Майський — г. Майський
  7. Радянський — смт. Радянське
  8. Чегемський — смт. Чегем Перший

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення республіки:

Рік Населення, осіб
1939 359 219[5]
1959 420 115[6]
1970 588 203[7]
1979 674 605[8]
1989 759 586[9]

Національний склад населення республіки

народ/рік 1939 1959 1970 1979 1989
Росіяни 35,9 % 38,7 % 37,2 % 35,1 % 31,9 %
Кабардинці 42,4 % 45,3 % 45,0 % 45,5 % 48,2 %
Балкарці 11,3 % 8,1 % 8,7 % 9,0 % 9,4 %
Українці 3,1 % 2,0 % 1,8 % 1,8 % 1,7 %
Німці 1,5 % 1,5 % 1,1 %
Осетини 1,3 % 1,5 % 1,6 % 1,5 % 1,3 %

Культурні зв'язки з Українською радянською соціалістичною республікою[ред. | ред. код]

На прохання Міністерства культури Кабардинської АРСР у 1956 р. до Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР створити в м. Нальчику нову експозицію літературно-меморіальної кімнати Марка Вовчка в її відреставрованому будинку був складений план експозиції, підібрані експонати і подаровані музею. Експозицію готували співробітники Державного музею Т. Г. Шевченка, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, а також ДПБ УРСР, яка виділила з обмінно-резервних фондів дублети видань[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920-1992 гг.
  2. Закон СССР от 11.02.1957 "Об утверждении Указов Президиума Верховного Совета СССР о восстановлении национальной автономии балкарского, чеченского, ингушского, калмыцкого и кар...
  3. Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики». Данный закон вступил в силу с момента опубликования в Российской газете 16 мая 1992 года.
  4. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 2012-02-19. Процитовано 2015-05-24. 
  5. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2015-05-24. 
  6. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 2012-02-19. Процитовано 2015-05-24. 
  7. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-05-24. 
  8. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-05-24. 
  9. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
  10. Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)