Очікує на перевірку

Чуєш, брате мій (Журавлі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Чуєш, брате мій»
Пісня
Жанрстрілецька
Моваукраїнська
Автор слівБогдан Лепкий
КомпозиторЛевко Лепкий
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Журавлі́» («Чу́єш, бра́те мій», «Ви́диш, бра́те мій») — стрілецька пісня на вірш Богдана Лепкого «Журавлі», яку вважають народною. Музику до пісні написав Левко Лепкий.

Історія

[ред. | ред. код]

Поезія Богдана Лепкого написана у Кракові 1910 року. Ось що розповідає про це сам автор:

«Я вертав з театру, з драми Виспянського «Ніч листопадова», під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе, без мойого відома і праці.
До його підібрав музику мій брат, Лев Лепкий, січовий стрілець, і ця композиція стала улюбленою стрілецькою піснею...»

Журавлі асоціювалися з польськими повстанцями, що піднялися на боротьбу проти іноземного гніту в листопаді 1830 року, а також із знедоленими українцями, що мусили покидати рідний край.

Поезія «Видиш, брате мій» вперше надрукована в жовтні 1912 року у львівському літературно-мистецькому часописі «Неділя». А вже 1915 року у Відні Богдан Лепкий видав збірочку творів, присвячених українським січовим стрільцям, де на с. 11 вміщено текст і мелодію пісні «Видиш, брате мій», а під піснею малюнок з убитим стрільцем. Вже у цій збірці в одних випадках січові стрільці співають цю пісню над убитим своїм товаришем «Видиш, брате мій», в інших — «Чуєш, брате мій».

Обробку пісні здійснили кілька композиторів, зокрема Олександр Кошиць та Кирило Стеценко.

Український письменник Юрій Смолич у романі «Реве та стогне Дніпр широкий» згадує, як у 1917 році в Києві пісню «Журавлі» співали в «концентраційному таборі за колючим дротом»,

«співали військовополонені галичани, щойно повернувшися зі своїх каторжних робіт: дробили каміння на бруківку біля Ланцюгового мосту. Свою пісню вони заспівували щовечора, ніч у ніч, і була це неначе вечірня молитва перед тим, як відійти до сну. Вони співали її от уже котрий день, котрий місяць і не перший рік. І була це навіть не пісня, а молитви благання: поклик о поміч!
...Цю пісню вже добре знали на Печерську. І коли зринала вона з провалля під Черепановою горою, по всіх печерських садах, по схилах і горбах від Кловської до Косого капоніра, всі інші співи враз ущухали. Люди слухали сумної мелодії та трагічних слів і журилися разом із піснярами над гіркою долею».

Орієнтовно від 1915 року використовується як «галицька похоронна» пісня, спочатку при похоронах Січових стрільців, вояків Української галицької армії, опісля й інших галичан, особливо визначних і творчих особистостей (музикантів, артистів, літераторів тощо)[джерело?].

Образ пісні
[ред. | ред. код]

Образний зміст “Журавлів” підпорядковується зображенню гострих соціальних явищ, які мали місце в історії нашої держави на початку XX ст., зокрема, це поразка визвольних змагань, еміграція та туга за втраченою Батьківщиною.

Через яскраві символічні художні образи («журавлі», «море», «діалог з братом») автор слів Богдан Лепкий, змальовує картину прощання з рідним краєм, особисту та суспільну трагедію. Образність твору тісно пов'язана із українською народною міфологією та світоглядом. Центральний образ пісні - “журавлі” у творі Лепких асоціюється із людиною, яка змушена покинути назавжди “рідне гніздо” та Батьківщину. 

У світогляді українців «журавель» є священним птахом, що символізує вірність. Варто зауважити, що вираз “відлетіти у вирій”, як оспівується у пісні, в народній поетиці означає смерть людини, адже, значну кількість українців під час еміграції чекали важкі випробування і навіть загибель.

Образ “журавля” вдало зображено автором музики Левком Лепким, фраза “кру-кру-кру...”, яка лунає на одному звуці, вдало імітує затихаючий назавжди у вирії журавлиний клекіт. Сіра осіння мряка, яка ховає “слід по журавлях” та звукозображальність підкреслюють трагічний образ твору.

Важливим у пісні є образ “моря”. В українських народних піснях, море, річка чи будь-яка водойма, найчастіше, символізують пройдений час, або далеку мандрівку. У творі братів Лепких “море” підкреслює важкість “безкінечного” шляху, який здолають не всі («крилонька зітру») та символізує перехід у іншу невідому реальність.

Наступним цікавим художньо-семантичним літературним прийомом є діалог між братами. Можна припустити, що персонажі спілкуються не тільки як брати, а як товариші, побратими по зброї, земляки та однодумці. В хоровій обробці К. Стеценка ефекту «діалог між братами» композитор добивається використовуючи поліфонічний фактурний прийом імітаційної поліфонії.

Музика “Журавлів” Левка Лепкого має стилістичну спорідненість з українськими народними піснями, можливо саме цим і пояснюється велика популярність цього твору. Композитор використовує характерні для народного мелосу, а саме, притаманні для журливих пісень, елементи музичної мови, зокрема: мелодичне оспівування терцевого інтервалу, яке зображує схлипування та плач; притаманну діатонічну гармонію; ритміку та ладовість. [1]

Текст пісні

[ред. | ред. код]
«Журавлі»
Слова Богдана Лепкого.
Музика Льва Лепкого.
Фортеп'яновий уклад Євгена Форостини.

Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.

Приспів

Кличуть: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.

Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.

Приспів

Чути: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.

Ще не вмерла Україна. Співанник з великих днїв / Впорядкував і рисунками прикрасив Б. Лепкий. Відень : Українська Культурна Рада, 1916. С. 57—58. 65 с.

Виконавці

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Хор імені Григорія Верьовки // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 18 вересня.
 Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Борис Гмиря // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 6 вересня.
 Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Квітка Цісик // Відеоканал intersat1000. — 2011. — 23 вересня.
 Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Василь Жданкін // Відеоканал Zakharii. — 2013. — 19 січня.
 Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Тріо бандуристок «Дивоструни» // Відеоканал Андрія Красоткіна. — 2010. — 6 січня.
 Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Володимир Вермінський // Відеоканал abcsite. — 2009. — 3 квітня.
 Журавлі (Чуєш, брате мій?) на YouTube Дмитро Гнатюк // Дмитро Гнатюк • Альбом. — 2015. — 13 листопада.

Пісня перекладена різними мовами, її виконували і виконують розмаїті хори, знамениті співаки, зокрема:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Золоті ключі / Упор. Д. Ревуцький. — К., 1927. — Вип. 2. — С. 12. (Слова Богдана Лепкого. муз. Левка Лепкого).
  • Федір Погребенник. Наша дума, наша пісня.
  • Жук Г. «Чуєш, брате мій…» (До історії написання вірша Б. Лепкого «Журавлі») // Тернопільська газета. — 1997. — 6 лист. — С. 4.
  • Творча історія поезії-пісні «Чуєш, брате мій…» // Науково-технічна бібліотека НЛТУ України.
  • Наталія Гавдида Живописна образність пісні «Чуєш, брате мій» та її рецепція в українському прозовому дискурсі XX ст. // Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого: Монографія / Н. Гавдида. — К.: Смолоскип, 2012/ — 228 с. — Серія «Українські студії».
  • Макаренко Л. П. ХУДОЖНЬО-СЕМАНТИЧНЕ ТА ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТВОРУ БРАТІВ ЛЕПКИХ «ЧУЄШ, БРАТЕ МІЙ» [Електронний ресурс] / Лідія Петрівна Макаренко // НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАМ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ НАМ УКРАЇНИ ЗЕЛЕНОГУРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ПОЛЬЩА) ТЕЗИ ІІІ Міжнародної наукової конференції ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА ТА КУЛ. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://mari.kiev.ua/sites/default/files/conf_docs/tesy/2021-12/Methodology_Tesy_16-17_11_2021.pdf&ved=2ahUKEwjK-76M0ZiJAxVTGhAIHfIcMkEQFnoECBgQAQ&usg=AOvVaw3bmhzyHobJcAqtfkol7PMr

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чуєш,_брате_мій_(Журавлі)&oldid=43713079