Шарольт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарольт
угор. Sarolt
Chronicon Pictum P037 Szent István születése.JPG
Велика княгиня Угорщини
Правління раніше 972 - 997
Наступник Гізела Баварська
Біографічні дані
Хрещення пр. 950
Народження пр. 950
Смерть пр.1008
Чоловік Геза
Діти Юдіта
Маргарита
Стефан I Святий
Жизель
Шарлотта
Династія Арпадська
Батько Дьюла ІІ
Медіафайли у Вікісховищі?

Шарольт (пр. 950 – пр. 1008) - дружина великого князя угорців Гези.

Біографія[ред. | ред. код]

Батьком Шарольт був Дьюла II з Трансільванії. Вона була одружена з Гезою, який в свою чергу був сином великого князя угорців Такшоня. Геза посів місце свого батька у 972 році.

Шарольт мала сильний вплив на чоловіка і також впливала на його правління. Так, у праці «Sancti Adalberti Pragensis episcopi et martyris vita altera» Бруно Кверфуртський писав: «У ті дні він [Святий Адальберт] послав [лист] Великому Князю мадярів або, скоріше, його дружині, яка тримала всю країну у своїй владі справді чоловічою рукою, і яка керувала всім, що належало її чоловікові». Однак католицькі місіонери дивилися з підозрою на Шарольт. За свідченням того ж Бруно Кверфуртського, «християнська віра стала поширюватися під її керуванням, але спотворена віра перемішалася з язичництвом, і це пусте, мляве християнство стало згодом гірше варварства». У хроніках Шарольт звинувачувалася в пияцтві та в скоєнні вбивств.

Після смерті її чоловіка в 997 році один з його далеких родичів Коппань заявив свої претензії на керівництво над угорцями проти її сина Стефана I. Він мав бажання одружитися з Шарольт, посилаючись на давню угорську традицію. Проте, Коппань був розгромлений, а незабаром після цього син Шарольт був коронований як перший король Угорщини.

Її ім'я (Šar-oldu) тюркського походження і означає «біла ласка» [1]. Її також звали як « Beleknegini», що слов'янською означає «біла княгиня» [2].

Родина[ред. | ред. код]

Одружена з Гезою (близько 945-997)

Шарольт у мистецтві[ред. | ред. код]

  • У 1862 році Ференц Еркель написав оперу під назвою «Шарольта».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Béla Kálmán, The world of names: a study in Hungarian onomatology, Akadémiai Kiadó, 1978, p. 41
  2. Тітмар Мерзебурзький. «Хроніка Титмара Мерзебурзького».

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Kristó Gyula — Makk Ferenc: Az Árpád-ház uralkodói (IPC Könyvek, 1996)
  • Korai Magyar Történeti Lexikon (9—14. század), főszerkesztő: Kristó Gyula, szerkesztők: Engel Pál és Makk Ferenc (Akadémiai Kiadó, Budapest, 1994)