Гаврило Радомир
| Гаврило Радомир Гаврил Радомир | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| жовтень 1014 — серпень 1015 року | ||
| Попередник: | Самуїл | |
| Спадкоємець: | Іван Владислав | |
| Народження: |
невідомо Перше Болгарське царство | |
| Смерть: | 1015 | |
| Поховання: | Agios Achillios Basilicad | |
| Країна: | Перше Болгарське царство | |
| Рід: | Комітопули | |
| Батько: | Самуїл | |
| Мати: | Косара | |
| Шлюб: | Irene of Larissad і Hungarian wife of Gavril Radomird | |
| Діти: | Петро II Делян | |
Гаврило Радомир (болг. Гаврил Радомир) — цар Болгарії з жовтня 1014 до серпня або вересня 1015 року. Він був сином царя Самуїла, а на престол зійшов після смерті батька.[1]
Приблизно тоді ж візантійський імператор Василій II узяв у полон істотну частину армії Самуїла, проте Гаврило та його військо перемогли армію Феофілакта Вотаніата. У спадщину Гаврилу від батька дісталась війна з Візантією, яку він проводив шляхом набігів на візантійську територію, досягнувши якось Константинополя. Тоді візантійці заручились підтримкою його двоюрідного брата, Івана Владислава, чиє життя Радомир одного разу врятував. Іван убив Радомира на полюванні поблизу Острова, й потім зайняв престол сам.
Гаврило Радомир був двічі одружений. Перша його дружина, Маргарита Угорська була дочкою угорського короля Іштвана Святого. Вождь повстання проти Візантії Петро II Делян видавав себе за сина Радомира й Маргарити. За однією з версій його дочкою від першого шлюбу була також Агата Київська, дружина спадкоємця англійського престолу Едуарда Вигнанця.
На його честь названо місто Радомир, центр однойменної общини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гаврил Радомир (мак.).
Література[ред. | ред. код]
Zlatarski, Vasil (1994). History of Bulgaria in the Middle Ages (Istoria na balgarskata darzhava prez srednite vekove, История на българската държава през средните векове) Vol. 1, Part 2,. Sofia: Marin Drinov Academic Publishers. ISBN 9544302999. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 25 серпня 2012.
.svg)
|
