Болотянка звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шейхцерія болотна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шейхцерія болотна
Scheuchzeria palustris sl2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Шейхцерієві (Scheuchzeriаceae)
F.Rudolphi, 1830
Рід: Шейхцерія (Scheuchzeria)
L., 1753
Вид: Шейхцерія болотна
Біноміальна назва
Scheuchzeria palustris
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scheuchzeria palustris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Scheuchzeria palustris
EOL logo.svg EOL: 1089004
IPNI: 603500-1
ITIS logo.svg ITIS: 38983
IUCN logo.svg МСОП: 201616
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 29653

Болотянка звичайна[1][2], шейхце́рія боло́тна[3] (Scheuchzeria palustris) — багаторічна рослина, єдиний представник роду шейхцерія (Scheuchzeria Rudolphi) і родини шейхцерієвих (Scheuchzeriаceae). Вид занесений до Червоної книги України і Бєлгородської області Росії, Червоних списків Німеччини та Польщі. Лікарська й торфоформуюча рослина.

Опис[ред. | ред. код]

Квіти

Трав'яниста рослина 10-40 см заввишки, геофіт. Кореневище повзуче, довге, косе. Стебло сплющене, зелене, нерозгалужене, при основі обгорнуте сухими плівчастими залишками старих листків. Листки чергові, з піхвами, що охоплюють стебло, та плівчастими язичками. Листкові пластинки завдовжки до 20 см, вузьколінійні, жолобчасті, тупі, з добре помітними порами на верхньому боці біля верхівки. Жилкування паралельне.

Суцвіття — негуста китиця, що складається з 3-10 квіток, її вісь подовжується після запліднення. Квітки 3-членні, двостатеві, на прямостоячих квітконіжках, непоказні, жовто-зелені, завширшки 3-6 мм. Нижні квітки мають листоподібні, плівчасті приквітки. Пелюсток 6, вони розташовані у двох колах. Вільних тичинок також 6. Гінецей апокарпний, складається з 3-6 плодолистків, які ледь зростаються своїми основами. Приймочки сидячі. Сім'язачатків по 2.

Плоди — здуті, косо-яйцеподібні багатолистовки. Зазвичай вони складаються з кількох 1-2-насіннєвих плодиків завдовжки 4-10 мм, що мають витягнуті носики. Насіння еліптичне, гладке, чорне або коричневе, завдовжки 4-5 мм, багате на крохмаль, але не містить ендосперму.

Кількість хромосом 2n = 22.

Екологія[ред. | ред. код]

Вид морозостійкий, дуже вологолюбний, зростає на обводнених мезотрофних та олігомезотрофних болотах (переважно осоково-сфагнових), у мочажинах. Віддає перевагу ґрунтам з pH 4-5. Часто утворює асоціації з осокою тонкокореневищною, чорною та багновою, ринхоспорою білою.

Розмножується насінням і вегетативно, причому останній спосіб переважає. Квітне у травні-серпні. Запилюється вітром (анемофілія). Плодоносить у серпні-вересні. Оболонка насіння містить повітря у міжклітинному просторі, тому воно спливає на поверхню води і поширюється її потоками.

Поширення[ред. | ред. код]

Ареал шейхцерії болотної циркумбореальний, тобто охоплює широкою смугою усі холодні області Північної півкулі. На півночі Європи й Азії зростає номінативний підвид Scheuchzeria palustris subsp. palustris, у холодних областях Північної Америки — американський підвид Scheuchzeria palustris subsp. americana. Південна межа розповсюдження доходить до Центральної Європи і північних областей України, де цей вид досить рідкісний, далі пролягає через Кавказ до Китаю та Японських островів. За межею розповсюдження окремі осередки знайдені у Середземномор'ї, де вони розташовані у гірських районах.

Українські популяції зосереджені переважно на заході Полісся (Волинська і Житомирська області), окремі осередки трапляються на лівобережному Поліссі, в Карпатах і Лісостепу. Нерідко вони займають великі площі, але в рослинних угрупованнях шейхцерія болотна нечасто домінує.

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Популяції шейхцерії болотної скорочуються практично по всій південній межі ареалу. Це зумовлено перш за все порушенням природного середовища, осушенням боліт, видобутком торфу. Вид занесений до Червоної книги Бєлгородської області (Росія),[4] Червоних списків Німеччини та Польщі,[5] а угруповання з шейхцерією болотною — до Зеленої книги України. Рослина охороняється в Поліському, Черемському, Рівненському заповідниках, національних парках Шацькому і «Синевир», заказнику «Озерище».[6]

Шейхцерія болотна попри свою рідкісність є одним з головних торфоформуючих видів у місцях зростання.

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Papillaria palustris (L.) Dulac
  • Scheuchzeria americana (Fernald) G.N.Jones
  • Scheuchzeria asiatica Miq.
  • Scheuchzeria generalis E.H.L.Krause
  • Scheuchzeria palustris var. americana Fernald
  • Scheuchzeria palustris subsp. americana (Fernald) Hultén
  • Scheuchzeria paniculata Gilib.[7]

Література[ред. | ред. код]

  • Mark A. Nienaber: Scheuchzeriaceae. In: Flora of North America Editorial Committee (Hrsg.): Flora of North America North of Mexico. Volume 3: Magnoliidae and Hamamelidae, Oxford University Press, New York/Oxford u. a. 1997, — S. 41-42(англ.)
  • Siehe hierzu Jürgen Feder: Die Blumenbinse (Scheuchzeria palustris L.) in Niedersachsen und Bremen. In: Floristische Notizen aus der Lüneburger Heide. Band 20, 2012, S. 35-39.(нім.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Scheuchzeria palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Чернобыльский центр по проблемам ядерной безопасности, радиоактивных отходов и радиоэкологии. Оцека состояния и тенденций развития приодных ландшафтов и биоразнообразия на территории Чернобыльской зоны отчуждения. — 2017.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 390. (рос.)(укр.)
  4. Красная книга Белгородской области. Редкие и исчезающие растения, грибы, лишайники и животные. Официальное издание. / Общ. науч. ред. А. В. Присный. — Белгород, 2004. — 532 с.(рос.)
  5. Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
  6. Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Волинського Полісся / В. І. Мельник, О. Р. Баранський // Укр. ботан. журн. — 2006. — Т. 63, № 3. — С. 333—339.
  7. The Plant List.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]