Синевир (національний природний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний парк «Синевир»
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Синевирське озеро
48°30′ пн. ш. 23°42′ сх. д. / 48.500° пн. ш. 23.700° сх. д. / 48.500; 23.700Координати: 48°30′ пн. ш. 23°42′ сх. д. / 48.500° пн. ш. 23.700° сх. д. / 48.500; 23.700
Розташування: Україна Україна
Закарпатська область,
Міжгірський район
Найближче місто: Хуст, Міжгір'я
Площа: 40 400 га
Заснований: 1974 р., 1989 р.
Керівна
організація:
Адміністрація НПП «Синевир»
Національний парк «Синевир». Карта розташування: Закарпатська область
Національний парк «Синевир»
Національний парк «Синевир»

Синевир у Вікісховищі?

«Синеви́р» — національний природний парк в Українських Карпатах, у межах Міжгірського району та частини Хустського району Закарпатської області.

З 13 липня 2017 року ділянки НПП «Синевир» Дарвайка, Квасовець, Стримба і Вільшани входять у світову спадщину Юнеско як один з масивів Букових пралісів Карпат та інших регіонів Європи.[1]

Основні дані[ред. | ред. код]

Площа 43 тис. га. У 1974 році було організовано ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Синевирське озеро», а згодом — національний природний парк «Синевир», який було створено за рішенням уряду України в 1989 році.

Протяжність парку з півночі на південь — 30 км, ширина зі сходу на захід — до 20 км. Більшість території парку розташована в межах гірського масиву Внутрішні Горгани. Основні території Національного природного парку „Синевир” зайняті хвойними, здебільшого ялиновими лісами, але є тут і букові праліси, які мають статус Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Краєвид з хребта на південний захід від с. Синевир

На території парку розташоване такі природні обєкти як: водно-болотне угіддя міжнародного значення озеро Синевир, верхове оліготрофне болото Глуханя та Замшатка, пам'ятки природи Озірце і Кам'янецький водоспад, а також лісовий заказник «Кам'янка». Є й інші цікаві об'єкти: мінеральні джерела, пам'ятки дерев'яної архітектури, Музей лісу і сплаву, Музей архітектури і побуту «Старе село», багато деревяних церков.

Флора: загальна кількість видів рослин, що росте на території парку — 914, з них 40 занесені в Червону книгу України.

Фауна: загальна кількість видів тварин, що мешкає на території парку — 236, з них 22 занесені у Червону книгу України.

У 2011 р. на території Національного парку створено єдиний в Україні реабілітаційний центр для бурих ведмедів.

У північно-західній частині парку бере початок струмок Красний Звор, правий доплив Слободи.

На території парку тече річка Березовець, права притока Озерянки.

Озеро Синевир[ред. | ред. код]

Синевирське озеро визнано водно-болотним угіддям міжнародного значення (Рамсарська конвенція) і є одним із семи природних чудес України. Воно належить до типу завальних. Утворилося близько 10-11 тисяч років тому внаслідок потужного зсуву корінних пісковиків, що зірвались з південного схилу гори Красної і перекрили прадавню долину Синевирського потоку.

Рівень води в озері змінюється в залежності від сезону: знижується взимку і підвищується весною та влітку, відтак знов спадає восени. Амплітуда коливання рівня води в озері досягає 4,0-4,5 м., відповідно змінюється площа водного дзеркала від 4,45 до 7,58 га. Найбільша глибина від 19 до 23,5 м.

Проточність озера забезпечується Синевирським потоком, що витікає 350 м. західніше озера з-під обвал-зсуву на 60 м. нижче рівня позначки його гребеня.

Вода у Синевирському озері прісна. Її температура досить низька навіть влітку і становить 10-15⁰С.

Поблизу гірської водойми періодично реєструвалися птахи, що занесені до Червоної книги України: лелека чорний, пугач, підорлик малий. Дане угіддя підтримує існування низки популяцій видів, що важливі для збереження біорізноманіття регіону, включаючи озерні, річкові, болотні та лісові екосистеми.

Поетично назване у народі Морським оком, озеро Синевир є справжньою перлиною Карпат. З висоти пташиного польоту воно нагадує око. Посередині острівець, як зіниця, а довге віття смерек – наче казкові вії.

Для туристів довкола озера Синевир прокладено екологічну стежку. Тут також знаходиться мотель, ресторан, дитячий майданчик. Успішно розвивається кінний туризм.

Реабілітаційний центр бурих ведмедів[ред. | ред. код]

Реабілітаційний центр бурих ведмедів у НПП «Синевир» офіційно відкрили 13 грудня 2011 року. Тут проходять реабілітацію особини бурого ведмедя, які зазнали травм внаслідок жорстокого поводження чи утримання в неналежних умовах. Це єдиний центр реабілітації такого типу в Європі.

Дерев'яні скульптури при в'їзді до реабілітаційного центру

Ведмедям обладнано басейни для купання, штучні барлоги. Тут також наявні природні плантації чорниці, малини і ожини, які так полюбляють клишоногі. Територія реабілітаційного центру обгороджена металічною сіткою. Оскільки діяльність даного закладу передбачає відвідування туристів, при спорудженні огорожі особлива увага зверталася на її міцність і надійність. Для охорони і надійного утримання звірів, по периметру огорожі встановлено систему електричного захисту.

Дике озеро (Озірце)[ред. | ред. код]

Не менш привабливим є Дике озеро, що знаходиться на схилі гори Гропа. Площа Дикого озера – трохи більше гектара. А ось острівок – унікальний, бо він ніколи не занурюється у голубій чаші. Тут коливання рівня води не відбувається, як і не змінюється площа плеса за дощових опадів. Зате острів… на плаву. Під його 4-метрову товщину можна зануритись.

Рослинний покрив безіменного острівка нагадує тундрову флору. Ростуть на ньому маленькі смерічки, а сам острів утворений буро-червоними сфагновими мохами, між якими росте журавлина дрібноплідна.

Дике озеро може служити еталоном перетворення озера у верхове болото. Що цікаво, заболочення відбувається не лише від периферії, але й від центру, де знаходяться острівець.

Глибина озера сягає 8 м. Вода тут чиста, прозора. У ній живе гольян. Це невеличкі рибки, які снують зграйки біля берега в пошуках їжі. До Дикого озера прокладено екологічну стежку, пройшовшись якою, можна набратися маси незабутніх вражень.

Великі панорами парку[ред. | ред. код]

Велика панорама озера «Синевир»
Велика панорама Національного природного парку «Синевир»

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]