Ширлі Найт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ширлі Найт
Shirley Knight 1960s.JPG
Дата народження 5 липня 1936(1936-07-05)[1][2][3] (81 рік)
Місце народження Goessel[d], Меріон, Канзас, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Wichita State University[d]
Професія телеактор[d], кіноактор і актор театру[d]
IMDb ID 0004309
CMNS: Shirley Knight на Вікісховищі

Ши́рлі Ено́ла Найт (англ. Shirley Enola Knight, нар. 5 липня 1936) — американська акторка, номінантка на премію Американської кіноакадемії в 1960 і 1962 році.

Біографія[ред.ред. код]

Ширлі Енола Найт (англ. Shirley Enola Knight) народилася в Канзасі 5 липня 1936 року в сім'ї Вірджинії (урожд. Вебстер) і Ноела Джонсона Найта, працівника компанії-виробника масла для автомобілів.

Вперше на кіноекранах Ширлі з'явилася в епізодичній ролі у 1955 році, а через три роки отримала першу помітну роль в телесеріалі «Оленяча шкіра». Через рік Найт була номінована на премію «Оскар» як найкраща акторка другого плану за роль у фільмі «Темрява нагорі сходів», і ще раз в 1962 році за фільм «Солодкоголосий птах юності». У подальші роки у неї були ролі в картинах «Голландець» (1967), «Люди дощу» (1969), «Джаггернаут» (1974) і «Полонені „Посейдона“» (1979). Її театральні ролі включають участь в постановках «Повернення», «Маленький Шеба», «Ми завжди живемо в замку» і «Монологи вагіни».

У 1960-х роках вона майже зовсім залишила зйомки в Голлівуді, присвятивши себе Бродвею. У 1976 році Ширлі Найт була удостоєна премії «Тоні» за постановку «Діти Кеннеді». Наприкінці 1990-х вона знову стала активно зніматися в кіно і на телебаченні. У 1996 році акторка з'явилася в невеликій ролі у фільмі «Якби стіни могли говорити». У 1997 році вона зіграла матір Гелен Гант у фільмі «Краще не буває», а далі послідували ролі в серіалах «Вона написала вбивство», «Закон і порядок», «Поліція Нью-Йорка», «Тридцять-з-чимось» і «Відчайдушні домогосподарки», де вона зіграла свекруха Брі — Філліс Ван Де Камп.

Ширлі Найт двічі була заміжня. Від першого чоловіка, Джина Перссона (1959—1969), у неї дочка Кейтлін Хопкінс, також акторка. Другим її чоловіком був сценарист Джон Хопкінс (1969—1998), від якого вона народила дочку Софі.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • Відкрите вікно (2006) — Енн
  • Хлопчик на трьох (2006) — Бея
  • Відчайдушні домогосподарки (2005-2007) — Філліс Ван Де Камп
  • Життя як секс (2005) — Джоанна
  • Кішка-привид (2004) — місіс Ешборо
  • Дом на пагорбі (2003) — Мерседес Мейфілд
  • Тибет: Плач снігового лева (2002) — * Божественні таємниці сестер Я-Я (2002) — Несі Роуз Келлехер
  • P.S. Ваш кіт мертвий (2002) — Тітка Клер
  • Море Солтона (2002) — Ненсі Пламер
  • Очі ангела (2001) — Еланора Девіс
  • Небо над моєю Луізіаною (2001) — Джеуел Ремсі (ТВ)
  • Центр світу (2000)
  • Сумний схолпчик (1997) — Доріс Найт
  • Краще не буває (1997) — Беверлі Коннеллі
  • Якщо би стіни могли говорити (1996) — Мері Доннеллі
  • На грані (1996) — Ірма Кілл
  • Дияволиці (1996) — Еді Денцігер
  • Колір ночі (фільм) (1994) — Едіт Нідельмейер
  • Безкінечне кохання (1981) — Енн Батерфілд
  • Полонені «Посейдона» (1979) — Ханна Мередіт
  • Джаггернаут (1974) — Барбара Баністер
  • Люди дощу (1969) — Наталі Равенна
  • Голландець (1967) — Лула
  • Група (1966) — Поллі
  • Солодкоголосий птах юності (1962) — Хівенлі Фінлі
  • Кушетка (1962) — Террі Амес
  • Темрява наверху сходів (1960) — Ріні Флуд

Нагороди[ред.ред. код]

1988 — Найкраща запрошена зірка в драматичному телесеріалі («Тридцять-з-чимось»)
1995 — «Найкраща запрошена акторка в драматичному телесеріалі» («Поліція Нью-Йорка»)
1995 — «Найкраща запрошена акторка в міні-серіалі» («Вердикт: Суд над МакМартінами»)
  • «Золотий глобус» 1995 — «Найкраща акторка другого плану в серіалі, мінісеріалі або телефільмі» («Вердикт: Суд над МакМартінами»)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]