Анна Маньяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Маньяні
італ. Anna Magnani
Anna magnani.jpg
Народилася 7 березня 1908(1908-03-07)[4][5][…]
Рим, Королівство Італія
Померла 26 вересня 1973(1973-09-26)[7][3][…] (65 років)
Рим, Італія
  • рак підшлункової залози
  • Громадянство Італія Італія
    Діяльність акторка, сценаристка, кіноакторка
    Alma mater Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Амікоd
    Роки діяльності 19281972
    У шлюбі з Goffredo Alessandrinid
    IMDb nm0536167
    Нагороди та премії
    Оскар (1955)

    CMNS: Анна Маньяні у Вікісховищі

    А́нна Манья́ні (італ. Anna Magnani; 7 березня 1908(19080307), Рим — 26 вересня 1973, Рим) — італійська акторка театру і кіно, виконавиця гострохарактерних та трагедійних ролей більш ніж у 50 фільмах, спектаклях та телефільмах, сценаристка.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Народилася в Римі. Про батьків майже нічого не відомо; з народження Анну виховувала бабуся. Дівчині більше подобалося бути на самоті, читати романи «плаща й шпаги». У 1923 році Анна побувала у Єгипті, де зустрілася з матір'ю. Повернувшись, Маньяні приймає рішення стати акторкою. Наступного року вступає до Академії драматичного мистецтва ім. Елеонори Дузе. Ще під час навчання її запрошують до провідної театральної трупи Рима, з якою Маньяні укладає першій свій контракт на півтора року. Довгий час грала другорядні ролі, і лише з 1928 року починає виконувати головні ролі в театрі (колишня прима вступила в шлюб і залишила театр). В цьому ж році гастролює з театральною трупою в Аргентині.

    У 1934 році Анна Маньяні вперше знялася у кіно («Сліпа із Сорренто»), але її дебют пройшов непоміченим. Досить довго Маньяні не запрошували на головні ролі, вважаючи її обличчя некіногенічним, і давали лише невеличкі роботи та ролі в спектаклях.

    Ситуація покращується у 1945 році, з роботою Маньяні у фільмі Роберто Росселліні «Рим — відкрите місто». Після цього фільму вона стає популярною і багато знімається вже у головних ролях: за 5 років — 13 кінострічок. Її героїні — це прості жінки з народу. Але з 1951 року Маньяні не запрошують для участі у фільмах. Тоді вона переїздить до Голлівуда, де має великий успіх. За роль у фільмі «Татуйована троянда» Маньяні отримує «Оскар». На початку 60-х Анна Маньяні вичерпує ресурс своїх героїнь, тому повертається до Італії, де знову грає в театрі, знімається у телефільмах.

    Померла в Римі 28 вересня 1973 року.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]