Паула Весселі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паула Весселі
нім. Paula Wessely
Paula Wessely Setzer.jpg
Ім'я при народженні Па́ула Анна Марія Ве́сселі (нім. Paula Anna Maria Wessely)
Дата народження 20 січня 1907(1907-01-20)
Місце народження Відень, Австро-Угорщина
Дата смерті 11 травня 2000(2000-05-11) (93 роки)
Місце смерті
Поховання Грінцинзький цвинтарd
Громадянство Австрія Австрія
Професія акторка, продюсер
Роки активності 19241987
Чоловік Аттіла Гьорбіґер
Діти Christiane Hörbigerd, Elisabeth Orthd і Maresa Hörbigerd
IMDb ID 0921839
Нагороди та премії
Срібна медаль ордена Пошани «За заслуги перед Австрією»
Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво»
Кубок Вольпі (1935)
Commons-logo.svg Паула Весселі у Вікісховищі

Па́ула Анна Марія Ве́сселі (нім. Paula Wessely; нар. 20 січня 1907, Відень, Австро-Угорщина — пом. 11 травня 2000, Відень, Австрія) — австрійська акторка театру і кіно, кінопродюсер.

Біографія[ред. | ред. код]

Паула Анна Марія Весселі народилася 20 січня 1907 року в сім'ї віденського м'ясника Карла Весселі, його старша сестра Жозефіна, тітка Паули, була зіркою віденського Бурґтеатру, але несподівано померла у віці 27 років. У гримувальній Паули Весселі завжди стояв портрет Жозефіни Весселі. Мати Паули Ханна захоплювалася в юності хореографією, але за наполяганням брата-вчителя відмовилася від роботи в кордебалеті.

Дебют Паули відбувся 18 травня 1922 року на шкільному благодійному вечорі, де вона виступила в ролі Агнеси в одноактній п'єсі «Фріцхен» Германа Зудермана. У 1922 році Паулу Весселі було прийнято до Державної академії музики й виконавського мистецтва. Після закінчення академії Весселі відвідувала семінари Макса Рейнгардта.

У 1924 році Весселі вперше вийшла на сцену віденського Фолькстеатру, де служила до 1926 року і була задіяна переважно в ролях служниць. Восени 1926 року Весселі отримала запрошення від Леопольда Крамера в Німецький театр у Празі, де її партнером по сцені став Аттіла Гьорбіґер. Через рік, у 1927 році, Весселі повернулася на роботу у віденський Фолькстеатр до Рудольфу Беєра.

З 1929 року Весселі з майбутнім чоловіком Аттілою Гьорбіґером була зайнята в постановках Макса Рейнгардта в Театрі у Йозефштадті. Її супутником життя в цей час був актор Ганс Ярай, з яким вона познайомилася у Фолькстеатрі. У 1930 році Весселі вперше взяла участь в Зальцбурзькому фестивалі в престижній постановці Рейнхардта — в ролі Луїзи в «Підступності і коханні» за Ф. Шиллером. З 1932 року Паула Весселі працювала у Рейнгардта в Німецькому театрі в Берліні.

Могила Паули Весселі і Аттіли Гьорбіґера на Грінцинзькому цвинтарі у Відні

Справжній успіх прийшов до Весселі 17 вересня 1932 року завдяки ролі Рози Бернд за Г. Гауптманом у постановці Карлгайнца Мартіна. За цією творчою удачею була головна роль в опереті «Сіссі» Фріца Крейслера, для якої вона брала уроки вокалу.

Після численних невдалих проб в кіно Паулі Вессели дісталася роль у фільмі «Маскарад» за участю Адольфа Вольбрюка. 22 вересня 1934 року Паула Весселі отримала запрошення на прийом у Гітлера. У 1935 році Весселі знялася у стрічці «Епізод», за яку отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю. У тому ж році вона заснувала власну продюсерську компанію Vienna-Film Ges. m. b. H., яка після аншлюсу була ліквідована через неарійське походження її компаньйонів. За участь у пропагандистській продукції Третього Рейху, в тому числі у фільмах, знятих на Wien-Film і UFA, особливо, за «Повернення додому» (1941), Паула Весселі піддавалася згодом різкій критиці і неодноразово висловлювала своє співчуття з приводу своєї участі у цьому фільмі.

23 листопада 1935 року у віденській ратуші відбулася церемонія одруження Паули Весселі з актором Аттілою Гьорбіґером. Подружжя придбало будинок в Грінцингу, наступного року у них народилася донька Елізабет, у 1938 році — донька Крістіана, а в 1945 році — донька Мареса. Сім'я жила в достатку, і Паула не залишала роботи в кіно і театрі.

Після війни Весселі отримала заборону на виступи від американської окупаційної влади і працювала у французькій зоні окупації в інсбрукському земельному театрі. Восени 1946 року Паула Весселі піддавалася численним допитам і пережила серйозну кризу, цей період її життя знайшов відображення в п'єсі Ельфріде Єлінек «Бурґтеатр». Паула Вессели продовжувала акторську кар'єру аж до кінця 1980-х років, останні роки життя провела насамоті у своєму дбудинку.

Померла Паула Весселі 11 травня 2000 у Відні від бронхіту у віці 93-х років. Похована у Відні на Грінцинзькому цвинтарі.

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Акторка
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1934 ф Маскарад Maskerade Леопольдіна Дур
1934 ф Так закінчилося кохання So endete eine Liebe велика герцогиня Марія-Луїза
1935 ф Епізод Episode Валері Гартнер
1936 ф Урожай Ernte Юліка
1937 ф Великі безумства Die ganz großen Torheiten Тереза Брандль
1938 ф Дзеркало життя Spiegel des Lebens Йоганна «Ханна» Карфрайт
1939 ф Помилка дипломата Maria Ilona марія Ілона фон Волкерсдорф
1940 ф На все життя Ein Leben lang Агнес Зітала
1941 ф Повернення додому Heimkehr Марія Томас
1943 ф Пізнє кохання Späte Liebe Софі фон Анґерспанґ
1943 ф Розумна Маріанна Die kluge Marianne Маріанна
1944 ф Серце повинне мовчати Das Herz muß schweigen Максиміліана Фрей
1948 ф Віденська кавалькада Der Engel mit der Posaune Генріетта Штейн
1949 ф Бродяга Vagabunden доктор Елізабет Камма
1950 ф Кордула Cordula Кордула
1951 ф Марія Терезія Maria Theresia Марія Терезія
1953 ф Я і моя дружина Ich und meine Frau Софі Наґльмюллер
1954 ф Світло любові Das Licht der Liebe Кіте Зеллер
1954 ф Шлях у минуле Weg in die Vergangenheit Габріель Гартнер
1955 ф Володарка Золотої Корони Die Wirtin zur Goldenen Krone принцеса Піа Марія / Марія Ліндер
1957 ф Неповнолітня Noch minderjährig Луїза Готшальк
1957 ф На відміну від нас з вами Anders als du und ich Кріста Тйшманн
1959 ф Неповноцінний шлюб Die unvollkommene Ehe фрау доктор Вініфред Лерт
1960 тф Далека країна Das weite Land Дженія
1961 ф Ім'ярек Jedermann Glaube
1964 тф Жінка не має значення Eine Frau ohne Bedeutung місіс Арбутнот
1978 тф Великий короп Фердинанд та інші різдвяні історії Der große Karpfen Ferdinand und andere Weihnachtsgeschichten фрау Шумахер, вдова
Продюсер
Рік Фільм Оригінальна назва Режисер Примітки
1938 Дзеркало життя Spiegel des Lebens Геза фон Больварі виконавчий продюсер
1950 Кордула Cordula Густав Учицкі
1951 Марія Терезія Maria Theresia Еміль Е. Рейнерт
1954 Світло любові Das Licht der Liebe Роберт А. Штеммле виконавчий продюсер, в титрах не зазначена
1954 Шлях у минуле Weg in die Vergangenheit Карл Гартль
1955 Володарка Золотої Корони Die Wirtin zur Goldenen Krone Тео Лінген виконавчий продюсер
1956 Кохання, яке втрачає голову Liebe, die den Kopf verliert Томас Енгель
1957 Неповнолітня Noch minderjährig Георг Тресслер
1959 Неповноцінний шлюб Die unvollkommene Ehe Роберт А. Штеммле виконавчий продюсер

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Паули Весселі[1]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський кінофестиваль
1935 Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль Епізод Нагорода
Deutscher Filmpreis
1984 Почесна нагорода — за видатний особистий внесок в німецький кінематограф протягом багатьох років Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Elisabeth Orth: Märchen ihres Lebens. Meine Eltern Paula Wessely und Attila Hörbiger. Molden, Wien 1975, ISBN 3-217-05032-0.
  • André Müller: Entblößungen. Goldmann, München 1979, ISBN 3-442-03887-1.
  • Edda Fuhrich u. Gisela Prossnitz (Hg.): Paula Wessely, Attila Hörbiger. Ihr Leben — ihr Spiel. Eine Dokumentation. Langen Müller, München 1985, ISBN 3-7844-2035-4.
  • Maria Steiner: Paula Wessely. Die verdrängten Jahre. Verlag für Gesellschaftskritik, Wien 1996, ISBN 3-85115-224-7.
  • Georg Markus: Die Hörbigers. Biografie einer Familie. Amalthea Verlag, Wien 2006, ISBN 3-850-02565-9.

Посилання[ред. | ред. код]