Штепа Неля Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штепа Неля Ігорівна
Nelya Shtepa at 9 May in Sloviansk.jpg
Народилася 13 вересня 1962(1962-09-13) (57 років)
Слов'янськ, Донецька область, УРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність державний діяч
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Партія Партія регіонів України
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Неля Ігорівна Штепа (* 13 вересня 1962, Слов'янськ, Донецька область, Українська РСР) — колишній мер міста Слов'янськ, член Партії регіонів, голова наглядової ради регіонального добродійного фонду «Поспішайте робити добро».

Відома своєю політичною прихильністю до «Сім'ї» Януковича, а також антисуспільними і скандальними вчинками та висловленнями.

У зв'язку з підтримкою російських диверсійно-терористичних груп під час захоплення ними Слов'янська, Неля Штепа заарештована в липні 2014 харківською прокуратурою із звинуваченням «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей».

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 13 вересня 1962 у м. Слов'янськ, Донецька область, у родині вчителів. Прізвище за народженням — Литвин. В сім'ї була старшою з трьох дітей. Мати, Валентина Орестівна — вчителька математики, батько, Ігор Миколайович Литвин — вчитель математики і фізики. Перший час мешкали у бараці по вул. Фрунзе. В шкільні роки була жвавою, енергійною дитиною. У 1969 — зарахована до СШ № 1 Слов'янська. У 1973 перейшла до ЗОШ № 10 Слов'янська.

У 1979 поступила до Слов'янського державного педагогічного інституту на факультет підготовки учителів математики та фізики.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З 1984 розпочала свою трудову діяльність у Покровській середній школі імені Носакова Артемівського району Донецької області вчителем математики і фізики.

У 1985—1987 обіймала адміністративні посади: завуч з навчальної роботи та директор школи. Членство в КПРС.

У 1987 переведена в райком ВЛКСМ Артемівського району, де працювала завідувачем організаційним відділом.

З 1989 — 2-й секретар Артемівського райкому комсомолу.

У жовтні 1990 запрошена на роботу на Артемівську взуттєву фабрику начальником відділу збуту, у 1995 призначена директором з комерції цієї фабрики.

У 1999—2001 працювала директором з комерції на Артемівському машинобудівному заводі.

У 2003 призначена директором ТОВ «ЕНЕРГОАЛЬЯНС».

У травні 2006 прийнята на роботу Державним підприємством «Науково-дослідний інститут високих напруг» (НДІВН) Слов'янська, перебувала на посаді комерційного директора.

З лютого по грудень 2007 працювала радником Віце-прем'єр-міністра в Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Присвоєно 7-й ранг державного службовця.

У січні 2008 повернулася на Державне підприємство НДІВН Слов'янська на посаду заступника директора.

З березня 2009 по жовтень 2009 — директор ТОВ «Доненергомаш».

З жовтня 2009 обіймає посаду голови наглядової ради регіонального благодійного фонду «Поспішайте робити добро».

Кандидат у народні депутати від партії «Опозиційна платформа — За життя» на парламентських виборах 2019 року, № 74 у списку[1][2].

Стан психіки[ред. | ред. код]

Місцеве видання «Славянская Громада» в червні 2010 оприлюднила звернення голови Громадської організації

«Правовий захист» Д. О. Остапенко до тодішнього першого віце-прем'єра в уряді Миколи Азарова Андрія Клюєва:

…всі мешканці міста Слов'янськ знають, що пані Штепа неодноразово проходила стаціонарне лікування у психіатричних закладах…[3]

Широкі жести[ред. | ред. код]

  • Як міський голова, яка на держслужбі більше ніж 5 років, Штепа має право на підвищення зарплати на 15 %. Проте Неля Штепа широким жестом відмовилася від додаткових грошей — на користь чорнобильців: «… Вважаю, є люди, яким ці гроші будуть потрібніше» — зазначила вона.[4]

Скандали та антисуспільні вчинки[ред. | ред. код]

Відома своєю скандальністю та використанням босяцької або напівкримінальної лексики. Донецьке видання «В городе» порівняло її з колишнім мером Києва ЧерновецькимЧерновецький тільки в спідниці»)[4]

  • під час одного із засідань обізвала виступаючу журналістку «сукою»[5]
  • під час апаратної наради назвала журналістів телебачення і газет — «працівниками древньої професії…»,[6]. Після цього Національна спілка журналістів України занесла Нелю Штепу до списку «ворогів преси»[7]
  • пригрозила вбити головного архітектора Слов'янська, заявивши: «Я не б'ю два рази: по морді і по кришці труни. Я відразу — по кришці труни!»[8]
  • запропонувала на зборах людей, які не прибирають прибудинкову територію, залишати «чорні мітки»: писати великими літерами «ледар»[8]

Кримінальна відповідальність[ред. | ред. код]

  • Обіймаючи керівні посади (начальник відділу збуту та директор по комерції) на Артемівській взуттєвій фабриці, Неля Ігорівна Штепа притягалася до кримінальної відповідальності за статтею Кримінального Кодексу України «Розкрадання в особливо великих розмірах». Ця інформація згідно зверненню голови Громадської організації «Правовий захист» Остапенко Д. О., повинна бути у базі даних Міністерства внутрішніх справ України[3].
  • Під час російської інтервенції в Україну і захоплення проросійськими сепаратистами та російськими диверсантами державних установ Слов'янська 12 квітня 2014 Штепа фактично підтримала захоплення державних будівель бойовиками: «Це не якісь приїжджі з Західної України, це наші, донецькі хлопці», — переконувала вона присутніх біля захопленого міськвідділу міліції жителів міста. У зв'язку з цим Донецьке обласне управління СБУ відкрило кримінальне провадження проти Нелі Штепи за сепаратизм[9].
  • 11 липня 2014 року затримана, а 13 липня заарештована прокуратурою Харківської області[10].

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • чоловік: Сергій Васильович Огарков (колишній однокурсник Нелі, шкільний вчитель фізики)
    • син: Сергій Сергійович Огарков (* 1983) — член Наглядової ради Регіонального благодійного фонду «Поспішайте робити добро».
  • чоловік: Віктор Штепа
    • дочка: Штепа Ольга Вікторівна (* 1993) — випускниця Слов'янського Державного педагогічного ліцею.
  • чоловік (2009—2013): Артамонов Олексій Сергійович (1979 р. нар.) — персональний водій і охоронець, згодом радник голови Наглядової ради Регіонального благодійного фонду «Поспішайте робити добро». Розлучилась з Артамоновим після отримання фото про подружню зраду чоловіка з іншою жінкою.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (20.08.2007);
  • Почесна грамота Сіверської міської ради (06.09.2008);
  • Подяка від Партії Регіонів за активну громадсько-політичну діяльність (жовтень 2009);
  • Почесна грамота Верховної Ради (травень 2010);
  • 5 відомчих заохочувальних відзнак Управління освіти.

Посилання[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]