Зазакі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зазакі
Zazaki, Dımılki, Kırmancki, Kırdki, Şo-Bê, Zonê Ma
Zaza DialectsMap.gif
Поширена в Туреччина, Німеччина, Казахстан
Носії 1-3,5 мільйони
Писемність латиниця, арабський алфавіт
Класифікація

Індоєвропейська сім'я

індоіранської гілки
Іранська група
Західноіранська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2 zza
ISO 639-3 zza (загальний)
diq— південна (димлі)
kiu — північна (кирманджкі)

Зазакі (п.-заз.Zazaki), також димлі — одна з іранських мов північно-західної підгрупи.

Поширена серед народності Заза на території Туреччини — у східній Анатолії, між витоками річок Євфрат і Тигр, в провінціях Тунджелі, Ерзінджан, Бінгель, Сивас, Ерзурум, Варто, Елязиг, Діярбекір, Сіверек, Адияман, а також частково в декількох селах Малатьї, Мардіна, Мутко, Аксарая.

Поширення курдських діалектів
   Змішані

Мова споріднена із прикаспійськими мовами, перш за все талиською.

Носії мови зазакі зазвичай вважають себе частиною курдської спільноти, тому у курдській літературі зазакі зазвичай розглядається як діалект курдської мови. Проте відмінності між зазакі та іншими курдськими діалектами досить глибокі, взаєморозуміння між ними неможливе, у зв'язку з чим серед лінгвістів прийнято вважати зазакі окремою мовою[1]. На думку російського сходознавця І. А. Смирнової, мова зазакі є одною з двох складових діалектів курдської мови[2]. Однак це припущення неоднозначно сприймається багатьма сходознавцями[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Л. А. Пірейко. Мова заза. Іранські мови II. Серія «Мови світу». — М.1999.
  2. І. А Смирнова, Керім Ейюб. Історико-діалектологічної граматика курдської мови. — М: Наука, 1999. — Стор 5
  3. A. Rielstope. Some questions on Kurdish. — London: Smith & Br., 2003.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою зазакі (димлі)
Pela Seri