Сарикольська мова
| Сарикольська мова | |
|---|---|
| tujik ziv | |
| Поширена в |  Китай |
| Носії | 16 000 (2000)[1] |
| Писемність | неписемна |
| Класифікація | Індоєвропейські мови
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Ташкурган-Таджицький автономний повіт |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | srh |
| SIL | srh |
Сарикольська мова — мова сарикольців, одна з памірських мов. Поширена в Ташкурган-Таджицькому автономному повіті Синьцзян-Уйгурського АР, Китай. Число носіїв — близько 16 000 осіб. У Китаї сарикольська мова офіційно називається «таджицькою» (кит. 塔吉克语 — Tǎjíkèyǔ).
Офіційної писемності сарикольська мова не має. Збірники сарикольських текстів та словники, видані в Китаї та СРСР використовують міжнародний фонетичний алфавіт, або алфавіт на основі піньїнь.
- Вокалізм:
/a/, /e/, /ɛi̯/ (в діалектах/æi̯/або /ai̯/), /ɛu̯/ (в діалектах/æu̯/або /au̯/), /ə/, /i/, /o/ɔ/, /u/, /ɯ/ (в діалектах/ʊ/). У деяких діалектах також трапляються довгі звуки.
- Консонатизм:
/p/, /b/, /t/, /d/, /k ~ c/, /ɡ ~ ɟ/, /q/, /ts/, /dz/, /tɕ/, /dʑ/, /s/, /z/, /x/, /ɣ/, /f/, /v/, /θ/, /ð/,/χ/, /ʁ/, /ɕ/, /ʑ/, /w/, /j/, /m/, /n, ŋ/, /l/, /r/
Незважаючи на те, що лексика сарикольської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць трапляються лише в ній і близькій рушанській та шугнанській, але відсутні у інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авестійська).
| Український переклад | Фарсі | Таджицька | Шугнанська | Рушанська | Сарикольська | Ваханська | Пушту | Авестійська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| син | pesær (پسر) | pisar (писар) | puts | puc | pɯts | putr | zoj | putra |
| вогонь | ɒtiʃ (اتش) | otaʃ (Оташів) | joːts | yuc | juts | rɯχniɡ | wor | âtar |
| вода | ɒb (اب) | ob (про) | xats | xats | xats | jupk | obə | aiwyô, ap |
| кисть руки | dæst (دست) | dast (даѕт) | ðust | ðost | ðɯst | ðast | lɑs | zasta |
| ступня | pɒ (پا) | po (по) | poː ð | pu:ð | peð | puð | pɯð | pxa, pʂa |
| зуб | dændɒn (دندان) | dandon (дандон) | ðinðʉn | ðinðon | ðanðun | ðɯnðɯk | ɣɑx, ɣɑʂ | ? |
| око | tʃæʃm (چشم) | tʃaʃm (Чашма) | tsem | cam | tsem | tʂəʐm | stərɡa | chashman |
| кінь | æsb (اسب) | asp (асп) | voː rdʒ | vurdʒ | vurdʒ | jaʃ | ɑs | aspa |
| хмара | æbr (ابر) | abr (абр) | abri | abr | varm | mur | uriədz | ? |
| пшениця | gændom (گندم) | gandum (гандум) | ʒindam | ʒindam | ʒandam | ɣɯdim | ɣanəm | ? |
| м'ясо | ɡuʃ t (گوشت) | ɡuʃt (гушт) | ɡu ːxt | ɡu ːxt | ɡɯxt | ɡuʂt | ɣwəxa, ɣwəʂa | ? |
| багато | besjɒr (بسيار) | bisjor (бісер) | bisjoːr | ghak,fana | pɯr | təqi | ɖer, pura | paoiri, paoirîsh, pouru |
| високий | bolænd (بلند) | baland (баланди) | biland | biland | bɯland | bɯland | lwəɻ | berezô, berezañt |
| далеко | dur (دور) | dur (дур) | ðar | ðar | ðar | ðir | ləre | dûra, dûrât |
| хороший | χub (خوب) | χub (Хуб) | χub | bashand | tʃardʒ | baf | xə, ʂə | vohu |
| маленький | kutʃik (كوچك)) | χurd (Хурд) | dzul | bucik | dzɯl | dzəqlai | ləɡ, ləʐ | ? |
| говорити | goft (گفت) | guft (гуфт) | lʉvd | luvd | levd | xənak | wajəl | aoj-, mrû-, sangh- |
| робити | kærd (كرد) | kard (кард) | tʃi ːd | tʃigo | tʃeiɡ | tsərak | kawəl | kar- |
| бачити | did (ديد) | did (дид) | wiːnt | wuːnt | wand | winɡ | winəm | dî- |
- ↑ Ethnologue
- ↑ Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.
- Пухлини Т.Н. Сарикольська мова: (дослідження та матеріали). — М. : «Наука», ГРВЛ, 1966. — 239 с.
- Пухлини Т.Н. сарикольсько-російський словник. — М. : «Наука», 1971. — 312 с.