Сарикольська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сарикольська мова
tujik ziv
Поширена в КНР Китай
Носії 16 000 (2000)[1]
Писемність неписемна
Класифікація

Індоєвропейські мови

Індоіранська гілка
Іранська група
східноіранська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна Ташкурган-Таджицький автономний повіт
Коди мови
ISO 639-2 ira
ISO 639-3 srh
SIL srh

Сарикольська мова  — мова сарикольців, одна з памірських мов. Поширена в Ташкурган-Таджицькому автономному повіті Синьцзян-Уйгурського АР, Китай. Число носіїв — близько 16 000 осіб. У Китаї сарикольська мова офіційно називається «таджицькою» (кит. 塔吉克语 — Tǎjíkèyǔ).

Офіційної писемності сарикольська мова не має. Збірники сарикольських текстів та словники, видані в Китаї та СРСР використовують міжнародний фонетичний алфавіт, або алфавіт на основі піньїнь.

Фонетика[ред. | ред. код]

  • Вокалізм:

/a/, /e/, /ɛi̯/ (в діалектах/æi̯/або /ai̯/), /ɛu̯/ (в діалектах/æu̯/або /au̯/), /ə/, /i/, /o/ɔ/, /u/, /ɯ/ (в діалектах/ʊ/). У деяких діалектах також трапляються довгі звуки.

  • Консонатизм:

/p/, /b/, /t/, /d/, /k, c/, /ɡ ~ ɟ/, /q/, /ts/, /dz/, /tɕ/, /dʑ/, /s/, /z/, /x/, /ɣ/, /f/, /v/, /θ/, /ð/,/χ/, /ʁ/, /ɕ/, /ʑ/, /w/, /j/, /m/, /n, ŋ/, /l/, /r/

Лексика[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що лексика сарикольської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць трапляються лише в ній і близькій рушанській та шугнанській, але відсутні у інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авестійська).

Порівняльна таблиця лексики семи іранських мов[2]
Український переклад Фарсі Таджицька Шугнанська Рушанська Сарикольська Ваханська Пушту Авестійська
син pesær (پسر) pisar (писар) puts puc pɯts putr zoj putra
вогонь ɒtiʃ (اتش) otaʃ (Оташів) joːts yuc juts rɯχniɡ wor âtar
вода ɒb (اب) ob (про) xats xats xats jupk obə aiwyô, ap
кисть руки dæst (دست) dast (даѕт) ðust ðost ðɯst ðast lɑs zasta
ступня pɒ (پا) po (по) poː ð pu:ð peð puð pɯð pxa, pʂa
зуб dændɒn (دندان) dandon (дандон) ðinðʉn ðinðon ðanðun ðɯnðɯk ɣɑx, ɣɑʂ ?
око tʃæʃm (چشم) tʃaʃm (Чашма) tsem cam tsem tʂəʐm stərɡa chashman
кінь æsb (اسب) asp (асп) voː rdʒ ​​ vurdʒ vurdʒ jaʃ ɑs aspa
хмара æbr (ابر) abr (абр) abri abr varm mur uriədz ?
пшениця gændom (گندم) gandum (гандум) ʒindam ʒindam ʒandam ɣɯdim ɣanəm ?
м'ясо ɡuʃ t (گوشت) ɡuʃt (гушт) ɡu ːxt ɡu ːxt ɡɯxt ɡuʂt ɣwəxa, ɣwəʂa ?
багато besjɒr (بسيار) bisjor (бісер) bisjoːr ghak,fana pɯr təqi ɖer, pura paoiri, paoirîsh, pouru
високий bolænd (بلند) baland (баланди) biland biland bɯland bɯland lwəɻ berezô, berezañt
далеко dur (دور) dur (дур) ðar ðar ðar ðir ləre dûra, dûrât
хороший χub (خوب) χub (Хуб) χub bashand tʃardʒ baf xə, ʂə vohu
маленький kutʃik (كوچك)) χurd (Хурд) dzul bucik dzɯl dzəqlai ləɡ, ləʐ ?
говорити goft (گفت) guft (гуфт) lʉvd luvd levd xənak wajəl aoj-, mrû-, sangh-
робити kærd (كرد) kard (кард) tʃi ːd tʃigo tʃeiɡ tsərak kawəl kar-
бачити did (ديد) did (дид) wiːnt wuːnt wand winɡ winəm dî-

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ethnologue
  2. Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.

Література[ред. | ред. код]

  • Пухлини Т.Н. Сарикольська мова: (дослідження та матеріали). — М. : «Наука», ГРВЛ, 1966. — 239 с.
  • Пухлини Т.Н. сарикольсько-російський словник. — М. : «Наука», 1971. — 312 с.