Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Парфійська мова — мертва іранська мова. Була офіційною мовою парфянської держави Аршакідів у ІІІ ст. до н.е. — ІІІ ст. н.е. Використовувалася на території сучасних Ірану, Вірменії, частини Іраку і Середньої Азії. У III—IV ст. продовжувала частково використовуватися в Сасанідській імперії[1].
- ↑ Молчанова Е.К. Парфянский язык. «Языки мира». Иранские языки. II. Северо-западные иранские языки. М. 1999
|
---|
|
Давньоіранські |
---|
| Західні |
|
---|
| Східні |
|
---|
| |
Середньоіранські |
---|
| Західні |
|
---|
| Східні |
|
---|
| |
Новоіранські |
---|
| Південно-західні |
|
---|
| Північно-західні |
Таті-Талиські |
|
---|
| Прикаспійські |
|
---|
| Курдські |
|
---|
| Заза-ґорані |
|
---|
| Центральноіранські |
|
---|
| Белуджійські |
|
---|
| Ормурі-парачі |
|
---|
|
---|
| Південно-східні |
|
---|
| Північно-східні |
|
---|
| | |
|
|
---|
| Науки |
|
---|
| Держави |
|
---|
| Міста |
|
---|
| Населення |
|
---|
| Мови і писемність |
|
---|
| Література |
|
---|
| Культура і побут |
|
---|
| Наука |
|
---|
| Найвідоміші правителі |
|
---|
|