Перейти до вмісту

Скіфо-сарматські діалекти

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скіфо-сарматські діалекти (Скіфська мова, Скіфські діалекти)
РегіонВеликий євразійський степ від України до Китаю
НосіїМертва мова (розвинулася в низку середньоіранських мов східної підгрупи)
Писемністьнеписемна
КласифікаціяІндоєвропейські мови
Індоіранська гілка
іранська група
Східноіранська підгрупа
НалежністьДавньоіранські мови (за історико-фонетичними особливостями)
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3Scythian (xsc)
SILxsc

Скіфо-сарматські діалекти — сукупність мов (діалектів) «іраномовних сакських чи скіфських племен, розповсюджених на сер. І тис. до н. е. на величезній території — від узбережжя Чорного моря до кордонів Китаю».[1] Ці діалекти належать до давніх східних іранських мов, індоіранської групи індоєвропейської мовної родини.

З окремих мов, діалектів, груп діалектів надалі розвинулися такі східноіранські мови, як:

Слід зазначити, що «…виразну межу можливо означати лише між давньоіранськими мовами, що мають певну сукупність характерних ознак у фонетиці та морфології, з одного боку та з усіма іншими мовами (тобто середньоіранськими та новоіранськими) з іншого… межа між середньоіранськими та новоіранськими мовами визначається не лінгвістично, а факторами абсолютної хронології: до нових відносять усі живі мови, до середніх — мови, які за своїм типом відійшли від давніх, але наразі вже не існують, мертві.»[2]

Інколи скіфо-сарматські діалекти називають скіфськими мовами чи скіфською мовою. Інколи під визначенням скіфська мова розуміють мову причорноморських скіфів-сколотів, яка є однією з мов цієї групи та близька мовам бактрійського кола (бактрійська, мунджанська-їдґа, пашто).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (рос.) Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. ИЯ РАН. — М. : Восточная литература, 2000. Т. 1.
  2. (рос.) ОИЯ. Среднеиранские языки. — М. : Наука, 1981.