Шульгинська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шульгинська волость
Центр Шульгинка
Площа 30 773 (1885)
Населення 11 109 осіб (1885)
Густота 33 осіб / км²

Шульгинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Шульгинка.

Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 9 сільських громад. Населення — 11 109 осіб (5513 чоловічої статі та 5596 — жіночої), 1864 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 25105 22184
Приватної власності 997 240
Казенної власності 4391 3697
Іншої власності 280 203
Загалом 30773 26324

Основні поселення волості станом на 1885:

  • Шульгинка — колишня державна слобода при річці Айдар за 15 верст від повітового міста, 3948 осіб, 775 дворових господарств, 2 православні церкви, лавка, 3 ярмарки на рік.
  • Байдівка — колишня державна слобода при річці Айдар, 2080 осіб, 314 дворових господарств, православна церква, щорічний ярмарок.
  • Кам'яне (Кам'янка) — колишнє державне село, 691 особа, 118 дворових господарств.
  • Лозове — колишнє державне село при річці Айдар, 776 осіб, 129 дворових господарств.
  • Половинкина (Толоківка) — колишня державна слобода при річці Айдар, 1993 особи, 251 дворове господарство, православна церква.
  • Татаринкове — колишнє державне село при річці Айдар, 761 особа, 117 дворових господарств.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:

Старшиною волості був Олексій Арсенович Євонов, волосним писарем — Микола Костянтинович Комисовський, головою волосного суду — Трохим Іванович Лугайський.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.