Білокуракинська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білокуракінська волость
Центр Білокуракине
Площа 26 284 (1885)
Населення 10 524 осіб (1885)
Густота 36.6 осіб / км²
Наступники Білокуракинський район

Білокуракінська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Білокуракине.

Станом на 1885 рік складалася з 6 поселень, 8 сільських громад. Населення — 10 524 особи (5205 чоловічої статі та 5319 — жіночої), 959 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 25987 22321
Приватної власності
Казенної власності
Іншої власності 297 297
Загалом 26284 22618

Основні поселення волості станом на 1885:

  • Білокуракине — колишня державна слобода при річці Біла за 30 верст від повітового міста, 5431 особа, 834 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий двір, 9 лавок, базари по неділях.
  • Дем'янівка — колишня державна слобода, 773 особи, 272 дворових господарства, православна церква.
  • Єремин — колишній державний хутір, 541 особа, 76 дворових господарств.
  • Лизине — колишнє державне село, 1032 особи, 147 дворових господарств, православна церква.
  • Луб'янка — колишній державний хутір при річці Біла, 1102 особи, 150 дворових господарств.
  • Шапарське (Богородичне) — колишнє державне село, 844 особи, 126 дворових господарств, православна церква.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:

Старшиною волості був Григорій Євтіфійович Токаренко, волосним писарем — Андрій Гавролович Ковтун, головою волосного суду — Юхим Григорович Лубенець.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.