Бараниківська волость
| Бараниківська волость | ||||
| Центр | Бараниківка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 18 929 (1885) | |||
| Населення | 5719 осіб (1885) | |||
| Густота | 27.7 осіб / км² | |||
Бараниківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Бараниківка.
Станом на 1885 рік складалася з 3 поселень, 3 сільських громад. Населення — 5719 осіб (2900 чоловічої статі та 2819 — жіночої), 959 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 16637 | 14101 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | 2143 | 358 |
| Іншої власності | 149 | 12 |
| Загалом | 18929 | 14471 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Бараниківка — колишня державна слобода при річці Комишна за 68 верст від повітового міста, 2869 осіб, 508 дворових господарств, православна церква, школа, 3 лавки, 2 ярмарки на рік.
- Зелеків — колишній державний хутір, 1190 осіб, 179 дворових господарств, православна церква.
- Нижньобараниківка — колишня державна слобода при річці Комишна, 1660 осіб, 272 дворових господарства, православна церква.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Бараниківка — 4759 мешканців;
- слобода Нижньобараниківка — 3028 мешканців;
- хутір Зелеків — 1911 мешканців.
Старшиною волості був Єгор Дмитрович Яковенко, волосним писарем — Тихон Федорович Пастухов, головою волосного суду — Олексій Петрович Новохатський.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
