Щелепи (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щелепи M:
Jaws
Jaws DVD.jpg
Жанр жахи / трилер
Режисер Стівен Спілберг
Продюсер Richard D. Zanuck[d] і David Brown[d]
Сценарист Пітер Бенчлі
Карл Готтліб
Говард Секлер
На основі Jaws[d]
У головних
ролях
Рой Шайдер
Роберт Шоу
Річард Дрейфусс
Лоррейн Гері
Оператор Білл Батлер
Композитор Джон Вільямс
Кінокомпанія Universal Pictures
Тривалість 124
Мова англійська мова
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1975
Кошторис 6 млн $
IMDb ID 0073195
Наступний Щелепи 2
jaws25.com
Щелепи у Вікісховищі?
Q: Щелепи у Вікіцитатах

«Щелепи» (англ. Jaws; США, 1975) — класичний трилер режисера Стівена Спілберга. Екранізація однойменного твору Пітера Бенчлі. Фільм став володарем трьох премій «Оскар». Вважається, що саме цей фільм був вперше названий «блокбастером»[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається з 1 по 5 липня 1974 року — на острові Еміті, де розташоване невелике курортне містечко з тією ж назвою. Молода дівчина Христина Воткінс купається вночі, але стає жертвою акули.

Вранці шеф місцевої поліції Мартін Броуді і його помічник Ленні Хендрікс знаходять на березі залишки тіла Крістіни. Вона стала першою жертвою величезної білої акули, яка з'явилася біля берегів Еміті. Броуді недавно перевівся на острів з Нью-Йорку і живе тут разом із дружиною Елен і двома синами: Майком і Шоном. Шеф поліції хоче на деякий час закрити пляжі, сповістити про трагедію берегову охорону і викликати спеціальну команду для упіймання акули, але мер острова Ларрі Воун, якого підтримують власники прибережних готелів та мотелів, категорично проти такої перспективи, тому що місту потрібні «літні долари». А попереду ще 4 липня — День незалежності США, буде безліч гостей і вже в 50-й раз має відбутися щорічна вітрильна регата. Броуді погоджується з Воуном, лікар переписує висновок про смерть Крістіни, нібито потрапила під гвинт катера.

Тим часом число жертв акули продовжує збільшуватися. Спочатку гине собака одного з відпочиваючих на прізвисько Піппет, в той же день акула з'їдає хлопчика Алекса Кінтнера. Вже наляканий і сам мер, але він все ще не бажає оповістити всіх про небезпеку. Місцевий мисливець на акул, ветеран Другої світової війни, рибалка Квінто (Роберт Шоу), пропонує на зборах міських ділків за 10 тисяч доларів на своєму судні виловити акулу-людожера. Всі вмовляння Мартіна Броуді і прибулого сюди експерта з національного інституту океанографії Метта Хупера не подіяли. Місцеві рибалки ловлять триметрову акулу, місто з легкістю зітхає, хоча Хупер не знаходить в її нутрощах людських останків.

Пропадає без вісті рибалка Бен Гарднер. 4 липня акула-вбивця постає перед очима сотень купальщиків на мілководді, потягнувши в пучину інструктора з плавання. Старший син Броуді Майкл в результаті шоку від побаченого потрапляє в госпіталь. Шокований мер підписує договір з Квінтом, і на полювання за акулою на рибальській шхуні «Орка» (англ. «Orca»), пристосованої до лову акул, вирушають разом з рибалкою вчений Метт Хупер і шеф поліції Мартін Броуді (попри те, що страждає водобоязню).

Квінто, використовуючи заборонену наживку, ловить акулу на гачок. Хупер спускається в море в сталевій клітці, щоб сфотографувати акулу і вбити її шприцом з отрутою. Однак бестія розбиває клітку, Хуперу вдається забитися в розколину. Акула вистрибує з води і обрушується на корму судна, яке починає тонути. Квінто по палубі з'їжджає в пащу акули і гине в страшних муках. Акула заковтує балон з киснем, якими від неї намагався відбитися Броуді. Судно швидко тоне, Броуді забирається на щоглу. Йому вдається останнім пострілом попасти в балон, що застряг в пащі акули, голову хижачки розносить вибухом. Броуді і Хупер, що виплив на поверхню пливуть до берега на імпровізованому плоту.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Касові збори в США склали 260 млн дол, в інших країнах 210 600 000 дол
  • На роль Мартіна Броуді пробувався Чарлтон Хестон (Charlton Heston), а на роль Метта Хупера — Джефф Бріджес (Jeff Bridges), Тімоті Боттомс (Timothy Bottoms) і Жан-Мішель Вінсент (Jan-Michael Vincent).
  • Пітер Бенчлі, в свою чергу, бажав в картині мати таких акторів, як Роберт Редфорд (Robert Redford), Пол Ньюман (Paul Newman) і Стів Макквін (Steve McQueen).
  • У сцені, де акула нападає на клітку з сидячим в ній Хупером, оператори підводних зйомок Рон і Валері Тейлор (Ron & Valerie Taylor) використовували справжню акулу. Але так як жива акула була набагато меншою від механічної, для зйомок збудували дві зменшені клітки. В одну, виконану в масштабі 1:2, був поміщений манекен, в другій, виготовленій в масштабі 5:8, знаходився професійний жокей і каскадер Карл Ріццо (Carl Rizzo) зростом в 4 фути 9 дюймів (приблизно 145 см). У первинному варіанті акула не повинна була ламати клітку, але після того, як справжня риба почала ломитися в клітку і ці рідкісні кадри були зняті, був переписаний сценарій і ці сцени вставлені у фільм.
Кадр з фільму «Щелепи» (Роберт Шоу, Рой Шайдер і Річард Дрейфус)
  • В епізодичних ролях знялися Стівен Спілберг (у сцені на пляжі, де він в оркестрі грав на кларнеті) і Пітер Бенчлі (телерепортер, провідний репортаж про акулу на Еміті).
  • Після виходу фільму власники деяких пляжів подали до суду, оскільки сильно зменшилася кількість відвідувачів пляжів.
  • Початкова сцена фільму була спародіювана самим Спілбергом в комедії « 1941» (1979).
  • Робоча назва фільму була «Безмовність у воді» (Stillness in the Water).
  • Механічну модель акули, зроблену для зйомок фільму, на знімальному майданчику прозвали «Брюс». Ця обставина було використано творцями мультфільму «У пошуках Немо», в якому білу акулу теж звуть Брюсом. Цікаво і те, що за спогадами учасників зйомок фільму механічна акула постійно виходила з ладу; щось подібне відбувається і з білою акулою з «У пошуках Немо».
  • Ще одне пряме посилання на «Щелепи» зробили автори фільму «Підводна братва», на початку якого біла акула наспівує знамениту музичну тему з «Щелеп», яка супроводжує кожну атаку хижака.
  • Події грудня і листопада 2010 року в Єгипті та Туреччині, пов'язані з нападом на туристів акул, нагадали людям про фільм «Щелепи». Страхи нападу «Білої смерті» відлякали туристів від глибоководних і неспостережуваних пляжів. Мотиви Пітера Бенчлі і екранізована версія «Щелеп» знову починають піднімати глибинні страхи перед мешканцями морів.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

  • 1976 — премія «Оскар» в номінації «найкращий монтаж» (Верна Філдс).
  • 1976 — премія «Оскар» в номінації «найкраща музика» (Джон Вільямс).
  • 1976 — премія «Оскар» в номінації «найкращий звук» (Роберт Л. Хойт, Роджер Хімене-мол., Ерл Медер, Джон Р. Картер).

Сіквели[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tom Shone,Blockbuster(2004). Лондон, Simon & Shuster UK. ISBN 0-7432-6838-5. Стор. 27-40.

Посилання[ред. | ред. код]