ЮМЗ Т2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ЮМЗ Т2
ЮМЗ Т2 у Кишиневі
ЮМЗ Т2 у Кишиневі
Проект, р. 1993
Випуск, рр. 19932008
Екземпляри: 545
Споряджена маса, кг 12 000
Місткість, чол.
Місць для сидіння 26
Номінальна місткість (5 чол/м²) 100
Повна місткість (8 чол/м²) 125
Габарити
Довжина, мм 11 640
Ширина, мм 2 500
Висота кузову, мм 3 575
Колісна база, мм 5 400
Кліренс, мм 820
Двигун
Тип ЕД138АУ2
ЕД139АУ2
Потужність, кВт 130
Система керування РКСК, ТІСК
Робоча напруга, В 550—600
Бортова напруга, В 24


ЮМЗ Т2 — 12-метровий високопідлоговий тролейбус, що випускався на Південному машинобудівному заводі у Дніпрі з 1993 року.

З 1992 по 1998 роки випускалася і зчленована версія ЮМЗ Т1, однак вона не була настільки вдалою у застосуванні. Тролейбуси ЮМЗ Т2 зараз працююють у багатьох містах України.

Загальний опис[ред.ред. код]

Історія створення[ред.ред. код]

У 1992 році в місті Дніпро на Південному машинобудівному заводі були запущені в серійне виробництво зчленовані тролейбуси ЮМЗ Т1, які швидко набули популярності в Україні і за її межами. Але звичайні тролейбуси нормальної місткості були потрібні багатьом містам не менше ніж тролейбуси підвищеної місткості. У 1993 році з'явилися перші модернізовані ЮМЗ Т1, і тоді ж був побудований дослідний зразок стандартного, 11.6-метрового тролейбуса ЮМЗ Т2. Він був повністю уніфікований зі своїм довгим «побратимом», більшість їхніх технічних характеристик збігалося, окрім габаритних розмірів, 11.6-метровий Т2 мав один електродвигун ЕД-138АУ2. Науковим керівником робіт [1] по розробці тролейбуса [2] призначено Володимира Веклича [3] [4], а головним конструктором Михайла Галася [5].

Дослідний зразок ЮМЗ Т2 декілька місяців випробовувався в Дніпрі, але у місті довго не працював — після випробувань його відправили до Тернополя, де експлуатувався до 2005 року під № 129.

У 1994 році першу партію з 10 тролейбусів ЮМЗ Т2 отримав і Дніпро. У тому ж 1994 році на «Південмаші» був створений дослідний зразок тролейбуса ЮМЗ Т2М, зовні ідентичний ЮМЗ Т2, але з тиристорно-імпульсною системою керування і статичним перетворювачем. Аналогічний зчленований тролейбус був побудований роком пізніше і називався ЮМЗ Т3К. Але ні перший, ні другий серійно не випускався, головним чином через небажання ремонтників працювати із складною електронікою. ЮМЗ Т2М протягом двох років належав заводу і в 1996 році був прийнятий на баланс в Дніпровське депо № 1, де отримав № 1050 замість списаного після аварії в 1995 році ЮМЗ Т1. Починаючи з 1998 року на всіх тролейбусах ЮМЗ встановлювалися статичні перетворювачі замість мотора-генератора. Взагалі з перетворювачами Південний машинобудівний завод експериментував ще з 1994 року, але багато міст віддавали перевагу умформерним тролейбусам через їхню дешевизну і простоту в обслуговуванні. У 1990-х роках випускався Львівський тролейбус ЛАЗ-52522 (з тим же двигуном ЕД-138АУ2 та реостатно-контакторною системою керування), проте ЮМЗ Т2 були більш вдалими і коштували менше, тому більша частина з 85 екземплярів 52522 працюють у Львові.

Тролейбуси ЮМЗ Т2 поставлялися і досі поставляються в багато міст України і СНД - декілька екземплярів є в Москві, в Ростові, в Ашгабаті. Декілька тролейбусів спеціальної модифікації ЮМЗ Т2.09 разом з Škoda 9Tr i Škoda 14Tr ходять по міжміській гірській лінії Сімферополь — Ялта в Криму.

В кінці 2000 року тролейбуси ЮМЗ Т2 були модернізовані. Окрім зміни дизайну передньої частини і нової обробки салону в конструкцію були внесені і технічні новини: новий двигун ЕД139АУ2, новий малошумний компресор і інші менш значні удосконалення.

У кінці 2006 року тролейбуси ЮМЗ Т2 були знову модернізовані. Всі тролейбуси випускаються з дисковим кріпленням коліс і новою обробкою салону.

Починаючи з 2008 року випуск тролейбусів цієї моделі повністю припинився. Один із останніх вироблених тролейбусів придбала влітку 2010 року Макіївка. А того 2011 року до Маріуполя надійшло 2 тролейбуси, ймовірно останні випущені, що з 2008 року знаходилися на складі.

Незважаючи на відносно невеликий вік тролейбусів, 50 одиниць вже списано з балансу в різних містах (Київ, Лисичанськ, Торецьк, Тернопіль, Севастополь, Полтава, Івано-Франківськ), в тому числі перші два випущені тролейбуси цієї моделі.

В Ашгабаті ці тролейбуси нині вже не експлуатуються, списана частина цих тролейбусів у Москві. Серед українських міст припинена експлуатація цієї моделі у Торецьку (2007 рік, через закриття системи) та Лисичанську (усі тролейбуси цієї моделі списані у 2012 році).

На 2016 рік списані київські тролейбуси після ремонту експлуатуються в місті Херсон.

Технічний опис[ред.ред. код]

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Фотографії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Брамський К. А. Світлий розум і велич доктора Веклича // Міське господарство України. — 2003. — № 4. — С. 44-45. — ISSN 0130-1284
  2. Веклич В. Ф. Будущее украинского троллейбуса // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 34-35. — ISSN 0130-1292
  3. Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  4. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  5. Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2006. — Т. 5. — С. 323 — ISBN 966-02-3355-8

Посилання[ред.ред. код]


Автошлях Це незавершена стаття про транспорт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.