Юзеф Кустронь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Кустронь
Józef Kustroń.jpg
Народився 16 жовтня 1892(1892-10-16)[1]
Стрий, Австро-Угорщина
Помер 16 вересня 1939(1939-09-16) (46 років)
Улазів, Гміна Старий Диків, Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність офіцер
Alma mater Ягайлонський університет
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання генерал-майор
Нагороди
Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Хрест Незалежності
Юзеф Кустронь

Юзеф Рудольф Кустронь (Józef Rudolf Kustroń; 1892 -1939) — польський військовик, бригадний генерал Польської армії.

Біографія[ред. | ред. код]

Юзеф Кустронь народився 16 жовтня 1892 року в Стрию в родині Анджея та Магдалини (уроджена Федорик)[2]. Юність провів у Новому Сончі, де оселилася його родина. Закінчив гімназію ім. Яна Длугоша у Новому Сончі[3]. У 1910 році він почав вивчати право та філософію в Ягеллонському університеті в Кракові. У 1912 році вступив до Стрілецького союзу. Одночасно з навчанням в університеті він навчався і в Комерційній академії.

Після початку Першої світової війни він приєднався до польських легіонів і став командиром взводу 4-го батальйону 2-го піхотного полку, воював проти Росії . 29 жовтня 1914 року був важко поранений у битві під Молодківим. За це нагороджений орденом «Virtuti Militari» [2]. Після одужання повернувся на фронт. Цього разу він прийняв командування 2- ою ротою в 4-му піхотному полку. Воював біля Ясткова на Люблінщині та на Волині.[4] . Під час служби в легіонах йому було присвоєно звання прапорщика (29 вересня 1914 р.), підпоручника (5 листопада 1914 р.), поручника (25 червня 1915 р.) і капітана (1 листопада 1916 р.) [5] . Влітку 1917 року, після кризи присяги, був призваний в армію . З 1917 року брав активну участь у підпільній польській військовій організації . З 31 жовтня 1918 року брав участь у роззброєнні австрійських солдатів у Кракові.

3 травня 1922 року отримав звання підполковника з вислугою років, командував 33-й піхотний полк [6] . 10 липня 1922 року призначений командиром штабного батальйону 43-го піхотного полку в Дубно [7][7] . 18 листопада 1922 року він був переведений до 42-го піхотного полку в Білостокці на посаду заступника командира полку [8] . 18 січня 1925 року він був переведений до 55-го піхотного полку в м. Лешно на посаду командира полку [9]. 3 травня 1926 року отримав звання старшого полковника[10] . Під час травневого перевороту Кустронь не дозволив своєму полку йти на допомогу урядовим силам. 21 січня 1930 року він був призначений командувачем стрілецької дивізії 16-ї піхотної Поморської дивізії в Грудзендзі [11][11]. У жовтні 1935 року призначений командувачем 21-ї гірсько-піхотної дивізії в м. Бельську. Брав участь у взятті Заолжя з дивізією. Він отримав звання бригадного генерала 19 березня 1939 року.

Під час вересневої кампанії Юзеф Кустронь продовжував командувати 21-ою гірсько-піхотною дивізією, яка входила до складу оперативної групи «Бельсько» та армії «Краків». 16 вересня дивізія, намагаючись прорватися, вела запеклий бій під Олешицями зі значними силами німецької 45-ї піхотної дивізії. Навколо 14 год в лісі між Козеївкою та Улазовом він загинув під час спроби прорватися. Його поховали на полі бою. У 1953 році його могилу було перенесено до Нового Сонча.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2016 році три хрести Virtuti Militari, що належали генералу, були передані його родиною Музею польської армії у Варшаві [12] . Срібний хрест, за участь у війні 1919—1921 років, був на генералові під час загибелі. Німці зняли окривавлену прикрасу з форми та повернули дружині. Сліди крові на стрічці збереглися до наших днів[17] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://generals.dk/general/Kustroń/Józef_Rudolf/Poland.html
  2. а б в г д е ж и Polak (red.), 1993
  3. Wybitni absolwenci. 
  4. Generałowie II Rzeczypospolitej s. 145
  5. Lista starszeństwa, 1917
  6. Lista starszeństwa, 1922
  7. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 22 z 22 lipca 1922 roku, s. 549
  8. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 44 z 18 listopada 1922 roku, s. 836
  9. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 6 z 18 stycznia 1925 roku, s. 26
  10. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 18 z 3 maja 1926 roku, s. 124
  11. Dz. Pers. MSWojsk., Nr 1 z 21 stycznia 1930 roku, s. 6
  12. а б в г Niezwykły order gen. Kustronia trafił do Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie. 
  13. а б в г д Żołnierze lat wojny i okupacji. Warszawa: MON. 1971. с. 307. 
  14. Dziennik Personalny Ministra Spraw Wojskowych nr 12 z 06.08.1928
  15. M.P. z 1938 r. nr 258, poz. 595.
  16. Na podstawie fotografii Plik:Józef Kustroń.jpg
  17. Janusz Motyka: Ostatnia bitwa generała Kustronia pod Oleszycami

Посилання[ред. | ред. код]