Юзеф Кустронь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Кустронь
Народився 16 жовтня 1892(1892-10-16)[1]
Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 16 вересня 1939(1939-09-16) (46 років)
Улазів, Гміна Старий Диків, Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
·загиблий у бою
Поховання Новий Санч
Країна  Республіка Польща
Діяльність офіцер
Alma mater Ягеллонський університет
Знання мов польська
Учасник Перша світова війна, Польсько-радянська війна 1920 і Друга світова війна
Членство Polish Western Uniond і Association of the Polish Youth "Zet"d
Військове звання генерал-майор
Нагороди
Юзеф Кустронь

Юзеф Рудольф Кустронь (Józef Rudolf Kustroń; 1892—1939) — польський військовик, бригадний генерал Польської армії.

Біографія[ред. | ред. код]

Юзеф Кустронь народився 16 жовтня 1892 року в Стрию в родині Анджея та Магдалини (уроджена Федорик)[2]. Юність провів у Новому Сончі, де оселилася його родина. Закінчив гімназію ім. Яна Длугоша у Новому Сончі[3]. У 1910 році він почав вивчати право та філософію в Ягеллонському університеті в Кракові. У 1912 році вступив до Стрілецького союзу. Одночасно з навчанням в університеті він навчався і в Комерційній академії.

Після початку Першої світової війни він приєднався до польських легіонів і став командиром взводу 4-го батальйону 2-го піхотного полку, воював проти Росії. 29 жовтня 1914 року був важко поранений у битві під Молодківим. За це нагороджений орденом «Virtuti Militari»[2]. Після одужання повернувся на фронт. Цього разу він прийняв командування 2-ю ротою в 4-му піхотному полку. Воював біля Ясткова на Люблінщині та на Волині[4]. Під час служби в легіонах йому було присвоєно звання прапорщика (29 вересня 1914 р.), підпоручника (5 листопада 1914 р.), поручника (25 червня 1915 р.) і капітана (1 листопада 1916 р.)[5]. Улітку 1917 року, після кризи присяги, був призваний в армію. З 1917 року брав активну участь у підпільній польській військовій організації. З 31 жовтня 1918 року брав участь у роззброєнні австрійських солдатів у Кракові.

3 травня 1922 року отримав звання підполковника з вислугою років, командував 33-й піхотний полк[6]. 10 липня 1922 року призначений командиром штабного батальйону 43-го піхотного полку в Дубно [7][./Юзеф_Кустронь#cite_note-FOOTNOTEDz._Pers._MSWojsk.Nr_22_z_22_lipca_1922_roku,_s._549-7 [7]][7]. 18 листопада 1922 року він був переведений до 42-го піхотного полку в Білостокці на посаду заступника командира полку[8]. 18 січня 1925 року він був переведений до 55-го піхотного полку в м. Лешно на посаду командира полку[9]. 3 травня 1926 року отримав звання старшого полковника[10]. Під час травневого перевороту Кустронь не дозволив своєму полку йти на допомогу урядовим силам. 21 січня 1930 року він був призначений командувачем стрілецької дивізії 16-ї піхотної Поморської дивізії в Грудзендзі [11][./Юзеф_Кустронь#cite_note-FOOTNOTEDz._Pers._MSWojsk.Nr_1_z_21_stycznia_1930_roku,_s._6-11 [11]][11]. У жовтні 1935 року призначений командувачем 21-ї гірсько-піхотної дивізії в м. Бельську. Брав участь у взятті Заолжя з дивізією. Він отримав звання бригадного генерала 19 березня 1939 року.

Під час вересневої кампанії Юзеф Кустронь продовжував командувати 21-ю гірсько-піхотною дивізією, яка входила до складу оперативної групи «Бельсько» та армії «Краків». 16 вересня дивізія, намагаючись прорватися, вела запеклий бій під Олешицями зі значними силами німецької 45-ї піхотної дивізії. Навколо 14 год в лісі між Козеївкою та Улазовом він загинув під час спроби прорватися. Його поховали на полі бою. У 1953 році його могилу було перенесено до Нового Сонча.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2016 році три хрести Virtuti Militari, що належали генералу, були передані його родиною Музею польської армії у Варшаві [12] . Срібний хрест, за участь у війні 1919—1921 років, був на генералові під час загибелі. Німці зняли окривавлену прикрасу з форми та повернули дружині. Сліди крові на стрічці збереглися до наших днів[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://generals.dk/general/Kustroń/Józef_Rudolf/Poland.html
  2. ↑ а б в г д е ж и Polak (red.), 1993.
  3. ↑ Wybitni absolwenci. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
  4. ↑ Generałowie II Rzeczypospolitej s. 145
  5. ↑ Lista starszeństwa, 1917.
  6. ↑ Lista starszeństwa, 1922.
  7. ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 22 z 22 lipca 1922 roku, s. 549.
  8. ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 44 z 18 listopada 1922 roku, s. 836.
  9. ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 6 z 18 stycznia 1925 roku, s. 26.
  10. ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 18 z 3 maja 1926 roku, s. 124.
  11. ↑ Dz. Pers. MSWojsk., Nr 1 z 21 stycznia 1930 roku, s. 6.
  12. ↑ а б в г Niezwykły order gen. Kustronia trafił do Muzeum Wojska Polskiego w Warszawie. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
  13. ↑ а б в г д Żołnierze lat wojny i okupacji. Warszawa: MON. 1971. с. 307.
  14. ↑ Dziennik Personalny Ministra Spraw Wojskowych nr 12 z 06.08.1928
  15. ↑ M.P. z 1938 r. nr 258, poz. 595.
  16. ↑ Na podstawie fotografii Plik:Józef Kustroń.jpg
  17. ↑ Janusz Motyka: Ostatnia bitwa generała Kustronia pod Oleszycami

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Кустронь&oldid=39551482