Ян Лещинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ян Лещинський
Ян Лещинський
POL COA Wieniawa.svg
Великий канцлер коронний
1666 — 1678
Попередник: Миколай Пражмовський
Наступник: Ян-Стефан Виджга
 
Народження: 1603(1603)
невідомо
Смерть: 1678(1678)
невідомо
Національність: поляк
Віросповідання: католик
Династія: Лещинські

Я́н Лещи́нський (пол. Jan Leszczyński; 1603(1603)1678) — державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Лещинських гербу Венява. Син Андрія Лещинського і Софії Опалінської. Великий канцлер коронний (16661678), сенатор. Великий підканцлер коронний (16611666), каштелян сремський і гнезненський (1644). Воєвода краківський (1678), познанський (16561678) і ленчицький (16531656). Староста мальборкський, долинський і корсунський.

Біографія[ред.ред. код]

Походив з роду Лещинських. Син Анджея Лещинського — воєводи берестейсько-куявского, і його третьої дружини Зофії Опалінської. Зведений брат белзького воєводи Рафала Лєщинського. У 1627–1632 роках навчався у Падуанському університеті (Італія). Під час Національно-визвольної війни у 1649 році перебував з королем Яном ІІ Казимиром під Зборовом. В 1649-51 роках був маршалком королеви. У 1650-ті роках Ян Лещинський став фахівцем з балтійських справ. Він звертав увагу на важливе значення доступу Польщі до моря, проте, розуміючи слабкість своєї країни, виступав за порозуміння зі Швецією. Лещинський виступав за будь-яке порозуміння з українцями, щоб разом боротися зі шведами. Часто вів переговори зі Швецією, виступаючи то за мир з нею, то за війну. Виступав за тісний союз з Бранденбургом. Лещинський належав до найвидатніших сенаторів королівства. Його називали «щирим поляком». Вимагав реформ політичного ладу, проте не виступав за якісь кардинальні зміни, виступав за обмеження «liberum veto», а не повне його скасування.

Доходи його опирались на державлення староств, зокрема, Долівського[1] (чи Долинського[2] з 1654 року), Корсуньського (1659–1667 роки). В 1677 році у Яна Лещинського почався занепад сил. У 1678 році зрікся посади канцлера і залишився лише воєводою краківським.

Одружений був декілька разів, усі дружини були з роду Ходзіского у повіті Ксіньскому. Нащадків в шлюбах не мав.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Władysław Czapliński,. Leszczyński Jan h. Wieniawa (1603–1678)… S. 118
  2. Leszczyńscy h. Wieniawa (02) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Czapliński W. Leszczyński Jan h. Wieniawa (1603–1678) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/1. — Zeszyt 72. — S. 115–119. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]