Яроші (Глобинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яроші
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Глобинський район
Рада/громада Пирогівська сільська рада
Код КОАТУУ 5320686403
Основні дані
Населення 468
Площа 4,045 км²
Густота населення 115,7 осіб/км²
Поштовий індекс 39047
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°19′22″ пн. ш. 33°10′38″ сх. д. / 49.32278° пн. ш. 33.17722° сх. д. / 49.32278; 33.17722Координати: 49°19′22″ пн. ш. 33°10′38″ сх. д. / 49.32278° пн. ш. 33.17722° сх. д. / 49.32278; 33.17722
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Водойми Сухий Кагамлик
Місцева влада
Адреса ради 39045, Полтавська обл., Глобинський р-н, с.Пироги , тел. 32–2–31
Карта
Яроші. Карта розташування: Україна
Яроші
Яроші
Яроші. Карта розташування: Полтавська область
Яроші
Яроші
Мапа

Яроші́ — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення сільської ради на 1 січня 2011 року становить 287 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пирогівська сільська рада. Окрім Ярошів раді підпорядковане ще село Пироги.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Село знаходиться на правому березі річки Сухий Кагамлик, вище за течією примикає село Пироги, нижче за течією на за 2,5 км розташоване село Бабичівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблені ставки. Поруч проходить автомобільна дорога Т-1716.

Історія[ред. | ред. код]

Заснувати[ред. | ред. код]

Перші поселенці у цих краях були втікачі з правобережної України — козаки (вільні люди).[1]

Російська імперія[ред. | ред. код]

До Ярошів належали хутори: Кочергіне, Левченкове, Святеликове, Степаненкове, Шпагатове Озеро. У Ярошах та його хуторах проживало 1643 особи (804 особи чоловічої статі, 839 осіб жіночої статі).[2][1]

Голодомор та репресії[ред. | ред. код]

Під час Голодомору 1932—1933 років у Пирогах та Ярошах померло з голоду кілька сотень селян — люди вмирали вулицями, сім'ями; траплялися випадки людоїдства.[1]

У 1937 році були заарештовані і репресовані десятеро жителів сіл Пироги і Яроші — Особлива трійка УНКВС звинуватила їх у належності до «підпільної контрреволюційної військово-повстанської білогвардійської організації», яка нібито діяла на території Глобинського району (стаття 54 Кримінального Кодексу УРСР — «антирадянська агітація»).[1]

Радянсько-німецька війна[ред. | ред. код]

Після початку війни доросле чоловіче населення села Пироги і навколишніх сіл було мобілізоване на фронт. Жіноче населення сіл Пироги і Яроші, як і інших сіл Глобинського району, вивозили копати протитанкові окопи на лівому березі Дніпра.[1]

12 вересня 1941 року основні сили німецької 17-ї армії і 1-ї танкової групи генерал-полковника Клейста групи армій «Південь» прорвали оборону і, розгромивши у Ярошах і Пирогах обоз 297-ї стрілецької дивізії, попрямували на північ, до Хоролу.[1]

За свідченнями жителів села Яроші, до Німеччини вивезли 121 юнака і дівчину. До Німеччини вивезли також колишніх радянських військовополонених, які проживали у хатах селян. За час війни загинуло 77 жителя села Яроші.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Кількість населення у селі змінювалась наступним чином[1]:

Динаміка населення
1900 2001 2011
1643* 468 287

*з прилеглими хуторами

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Село газифіковане, наявне централізоване водопостачання. На території села розташований фельдшерсько-акушерський пункт.[1]

Персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Пирогівська сільська рада — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Матвієць Олександр, Школа і долі. — Глобине: Поліграфсервіс, 2005. — 496 с.

Посилання[ред. | ред. код]