Бабичівка (Кременчуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бабичівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Громада Глобинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53020010020090642
Основні дані
Населення 590
Площа 2,133 км²
Густота населення 280,83 осіб/км²
Поштовий індекс 39073
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°17′17″ пн. ш. 33°15′06″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
93 м
Водойми Сухий Кагамлик
Місцева влада
Адреса ради 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Бабичівка. Карта розташування: Україна
Бабичівка
Бабичівка
Бабичівка. Карта розташування: Полтавська область
Бабичівка
Бабичівка
Мапа
Мапа

Баби́чівка — село Глобинської міської громади, у Кременчуцькому районі Полтавської області України. Населення села на 1 січня 2011 року становить — 590 осіб. День села 19 серпня.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Сухий Кагамлик за 30 км від райцентру Кременчук[1], вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Яроші, нижче за течією примикає село Набережне, на протилежному березі — село Устимівка. На річці велике водосховище. Поруч проходить автошлях Т 1716.

Площа населеного пункту — 213,3 га.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Хутір Бабичівка існував вже у 17 столітті, частина жителів була кріпаками Київського Пустинно-Миколаївського монастиря. За переписом 1781 року с. Бабичівка входило до складу Городиської сотні Миргородського полку, налічувало 71 двір, 195 жителів чоловічої статі.[1]

З 1781 року Бабичівка у складі Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 року — Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 — Кременчуцького повіту Малоросійської1802 — Полтавської) губернії.[1]

1859 р. у с. Бабичівка — 25 дворів, 180 жителів. За переписом 1900 р. у селі було 2 сільські громади, у яких налічувалося 72 двори, 459 жителів. У 1910 році — 96 дворів, 554 жителів.

У січні 1918 році встановлено Радянську владу.[1]

З березня 1923 року — у складі Кохнівського району Кременчуцького округу. 584 жителя. У 1926 році — 134 двори, 614 жителів.[1]

У середині ХХ століття хутір Твердохліби, що був розташований на березі річки Сухий Кагамлик ближче до села Устимівка, став частиною села Бабичівка.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 21 житель села загинув від голоду.[2]

Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці стратили 6 жителів села, вивезено но примусові роботи до Німеччини 120 чоловік.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 682 особи, з яких 252 чоловіки та 430 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 583 особи.[4]

Населення села на 1 січня 2011 року становить 590 осіб у 327 дворах.[1]

Графік зміни чисельності населення Бабичівки починаючи з 1859 року[1]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 94,99 %
російська 3,17 %
молдовська 1,34 %
вірменська 0,33 %

Влада[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Діє господарство — ПСП АФ «Вітчизна».[1]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На території села Бабичівка знаходяться[1]:

  • поштове відділення зв'язку
  • три магазини

Село газифіковане.[1]

Освіта[ред. | ред. код]

На території села є школа[1]:

  • Бабичівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, директор — Родак Неля Миколаївна (31-6-12)

Медицина[ред. | ред. код]

Діє Бабичівський фельдшерсько — акушерський пункт[1]. Фельдшер — Шевченко Мирослава Леонідівна.

Культура[ред. | ред. код]

Діють сільський клуб[1] та бібліотека:

  • Бабичівський сільський клуб - Піценко Наталія Олександрівна
  • Бабичівська сільська бібліотека, завідувачка — Гладирь Тамара Вікторівна

Пам'ятки та поховання[ред. | ред. код]

На околицях села знайдено курганні поховання Скіфської доби та археологічні пам'ятки періоду Київської Русі.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Бабичівська сільська рада [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]