Бабичівка (Кременчуцький район)
| село Бабичівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Тер. громада | Глобинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53020010020090642 |
| Основні дані | |
| Населення | 590 |
| Площа | 2,133 км² |
| Густота населення | 280,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39073 |
| Телефонний код | +380 5365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°17′17″ пн. ш. 33°15′06″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
93 м |
| Водойми | Сухий Кагамлик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285 |
| Карта | |
  Бабичівка | |
 Бабичівка | |
| Мапа | |
| |
Баби́чівка — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення села на 1 січня 2011 року становить — 590 осіб. День села 19 серпня.[1]
Село розташоване на правому березі річки Сухий Кагамлик за 30 км від райцентру Кременчук[1], вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Яроші, нижче за течією примикає село Набережне, на протилежному березі — село Устимівка. На річці велике водосховище. Поруч проходить автошлях Т 1716.
Площа населеного пункту — 213,3 га.[1]
Хутір Бабичівка існував вже у 17 столітті, частина жителів була кріпаками Київського Пустинно-Миколаївського монастиря. За переписом 1781 року с. Бабичівка входило до складу Городиської сотні Миргородського полку, налічувало 71 двір, 195 жителів чоловічої статі.[1]
З 1781 року Бабичівка у складі Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 року — Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 — Кременчуцького повіту Малоросійської (з 1802 — Полтавської) губернії.[1]
1859 р. у с. Бабичівка — 25 дворів, 180 жителів. За переписом 1900 р. у селі було 2 сільські громади, у яких налічувалося 72 двори, 459 жителів. У 1910 році — 96 дворів, 554 жителів.
У січні 1918 році встановлено Радянську владу.[1]
З березня 1923 року — у складі Кохнівського району Кременчуцького округу. 584 жителя. У 1926 році — 134 двори, 614 жителів.[1]
У середині ХХ століття хутір Твердохліби, що був розташований на березі річки Сухий Кагамлик ближче до села Устимівка, став частиною села Бабичівка.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 21 житель села загинув від голоду.[2]
Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці стратили 6 жителів села, вивезено но примусові роботи до Німеччини 120 чоловік.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 682 особи, з яких 252 чоловіки та 430 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 583 особи.[6]
Населення села на 1 січня 2011 року становить 590 осіб у 327 дворах.[1]
Графік зміни чисельності населення Бабичівки починаючи з 1859 року[1]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,99 % |
| російська | 3,17 % |
| молдовська | 1,34 % |
| вірменська | 0,33 % |
- Сільські голови
Діє господарство — ПСП АФ «Вітчизна».[1]
На території села Бабичівка знаходяться[1]:
- поштове відділення зв'язку
- три магазини
Село газифіковане.[1]
На території села є школа[1]:
- Бабичівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, директор — Родак Неля Миколаївна (31-6-12)
Діє Бабичівський фельдшерсько — акушерський пункт[1]. Фельдшер — Шевченко Мирослава Леонідівна.
Діють сільський клуб[1] та бібліотека:
- Бабичівський сільський клуб - Піценко Наталія Олександрівна
- Бабичівська сільська бібліотека, завідувачка — Гладирь Тамара Вікторівна
На околицях села знайдено курганні поховання Скіфської доби та археологічні пам'ятки періоду Київської Русі.[1]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Бабичівська сільська рада [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Бабичівка [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
