Яцик Петро Дмитрович
| Яцик Петро Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 липня 1921[1]  Верхнє Синьовидне, Україна |
| Помер | 1 листопада 2001[1] (80 років) Торонто, Канада |
| Країна |  Польща.svg){kind=small} Канада |
| Діяльність | бізнесмен, меценат |
| Alma mater | Український технічно-господарський інститут |
| Знання мов | польська |
| Членство | Ліга українських меценатів |
| Нагороди |   |
| |
Петро́ Я́цик (7 липня 1921, Синьовидсько Вижнє, Сколівський повіт, Станиславівське воєводство — 1 листопада 2001, Торонто) — канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні.
Серед найголовніших проєктів, профінансованих Яциком: Український науковий інститут Гарвардського університету, Енциклопедія українознавства, Канадський інститут українських студій, Міжнародний конкурс знавців української мови.
Народився в незаможній селянській родині, закінчив семилітню сільську школу, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час війни співпрацював із партизанами УПА.
1944 року виїхав на Захід, проживав у Німеччині. Закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі (1947), у якому вивчав економіку.
З 1949 року — у Канаді: власник і президент приватної будівельної фірми «Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group)».
Засновник Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів», був його почесним президентом.
Знав українську, англійську та польську мови.
Петро Яцик — один зі спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.
Пожертвував мільйон доларів на історичні досліди, що з подвоєнням цих фондів від Альбертського уряду творить тримільйонний фонд Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки внесеним П. Яциком 750 тисяч доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало монографій з історії України (зокрема переклад «Історії України-Руси» Грушевського англійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 млн доларів.
У 1986 році заснував Освітній фонд імені Петра Яцика, метою якого є підтримка освітніх програм і академічних центрів у всесвітньо відомих університетах, спрямованих на наукове тлумачення та поширення об'єктивної інформації про Україну та українців, а також спонсорування інших ініціатив, які сприяють просуванню міжнародне усвідомлення України та її народу[2].
У 2000 році Яцик ініціював і повністю профінансував щорічний Міжнародний конкурс знавців української мови, який тепер названо його іменем.
- Гарвардський український науково-дослідний інститут (HURI).
- Член комітету Фонду українознавства Гарвардського університету.
- Гарвардський візитний комітет, Гарвардський університет, Массачусетс.[3]
- Дорадчий комітет Гаррімана, Колумбійський університет, Нью-Йорк.[3]
- Спонсор українського фестивалю Bloor West Village з моменту заснування в 1995 році.
- Президент Української Католицької Кредитової Спілки Св. Йосифата (1958—1967).[3]
- Член Торгової ради Міссіссауги Канадської федерації незалежного бізнесу.[3]
- Член Українсько-Канадського професійно-ділового клубу.
- Член Канадсько-СРСР Ділової Ради.[3]
- Участь у канадських політичних виборах на муніципальному, провінційному та федеральному рівнях.[3]
- ПЛАСТ (українська скаутська організація).
- Публікував численні статті в канадських та українських газетах.[3]
- Почесна відзнака Президента України (22 серпня 1996) — за багаторічну благодійну діяльність, сприяння розвиткові української культури, освіти, науки[4]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2001) — з нагоди 80-річчя[5].
- У місті Дніпро вулицю Воронезьку перейменували на вулицю Петра Яцика.[6]
- У місті Сарни вулицю Приходька перейменували на вулицю Петра Яцика.[7]
- У місті Балта вулицю Некрасова перейменували на вулицю Петра Яцика[джерело?].
- У місті Кропивницький вулицю Павлова перейменували на вулицю Петра Яцика[джерело?].
- У селищі Верхнє Синьовидне названо школу Верхньосиньовидненський ЗЗСО I—III ступенів імені Петра Яцика[джерело?].
- У місті Лубни вулицю Гагаріна перейменували на вулицю Петра Яцика[8]
- ↑ а б в Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ Welcome, PETRO JACYK Education Foundation. pjef.ca. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ а б в г д е ж Reynolds, John Lawrence (2013). Leaving Home. Vancouver: Figure1PublisherInc. с. 62. ISBN 978-0-9918588-1-1.
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 748/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Яцик Петро Дмитрович біографія, Нагороди. www.people.su. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
- ↑ Бандери та Ніла Армстронга: у Дніпрі перейменують ще кілька десятків вулиць. Днепр Инфо (укр.). Процитовано 9 вересня 2022.
- ↑ №959 від 19 вересня 2022 року "Про перейменування існуючих вулиць та провулків на території Сарненської міської територіальної громади". Сарненська міська територіальна громада (ua) . Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ Лубенщина, Газета (23 вересня 2023). ПЕРЕЛІК ПЕРЕЙМЕНОВАНИХ ВУЛИЦЬ В ЛУБНАХ. lubenshchyna.com.ua (укр.). Процитовано 11 жовтня 2025.
- Абліцов Віталій, «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Курдидик Анатоль. Історія одного мого Петра // Записки з буднів. — Вінніпег: Тризуб, 1977. — С. 45—48.
- Слабошпицький Михайло. Українець, який відмовився бути бідним (Петро Яцик) — К.: «Ярославів Вал», 2004.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Українець, який відмовився бути бідним (Петро Яцик): [Книжка про мецената] / М. Ф. Слабошпицький. — Київ: Ярославів Вал, 2018. — 256 с. — ISBN 617-605-045-2.
- Яцик Петро Дмитрович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 362—363
- Яцик Петро // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Петро Яцик — «Велич особистості» | 2017 (відео)
- Peter Jacyk, 80, businessman and patron of Ukrainian studies(англ.)
- A Biography: Peter Jacyk(англ.)
- Петро Яцик — 1921—2001. Будівничий українознавчих студій
- «Нетиповий українець» // Високий Замок, 27.01.2002 [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Петро Яцик
- Модіна О. Хто такий Петро Яцик, що вклав мільйони доларів в українську освіту. Історія хлопця з села [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] // «Liga.net», 7 липня 2021
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | FAST: 104065 · GND: 120654105 · GKG: /g/121b237n · ISNI: 0000000055374131 · LCCN: n82209950 · NKC: js2005303625 · NUKAT: n2018261578 · VIAF: 22977849 |
- Народились 7 липня
- Народились 1921
- Уродженці Верхнього Синьовидного
- Померли 1 листопада
- Померли 2001
- Померли в Торонто
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» (Почесна відзнака Президента України)
- Українські благодійники
- Українські підприємці
- Українські меценати
- Канадські меценати
- Українці Канади
- Бойки
- Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя