Егер
| Еґер Eger | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина
| ||||
| Медьє | Гевеш | ||||
| Регіон | Північна Угорщина | ||||
| Населення | 54 527 (2014р.) | ||||
| Площа | 92,2 км² | ||||
| Густота населення | 610,8 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Поштові індекси | 3300 | ||||
| Телефонний код | +36-36 | ||||
| Географічні координати | 47°53′56″ пн. ш. 20°22′29″ сх. д. / 47.89889° пн. ш. 20.37472° сх. д.Координати: 47°53′56″ пн. ш. 20°22′29″ сх. д. / 47.89889° пн. ш. 20.37472° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | eger.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Еґер | |||||
| |||||
|
| |||||
Е́гер, або Е́ґер (угор. Eger) — місто в Угорщині. Розташоване на північному сході країни, у краю Північна Угорщина, області Гевеш. Засноване у середньовіччі. Центр Егерського єпископства. Головна окраса міста — Егерський замок, що прославився завдяки обороні від Османів 1552 року. Місто відоме великими виноградниками, термальними джерелами і романтичними вузькими вуличками з будівлями в стилі угорського бароко.
Назви[ред. | ред. код]
- Агрія (лат. Agria) — латинська назва.
- Егер[1], або Еґер[2][3] (угор. Eger) — угорська назва.
- Егрі (тур. Eğri) — турецька назва.
- Ерлау (нім. Erlau) — німецька назва.
- Ягер, або Яґер (словац. Jáger, пол. Jagier) — польська і словацька назви.
Географія[ред. | ред. код]
Егер розташований у долині на перетині гір Бюкк з горою Матрою.
Історія[ред. | ред. код]
Відомий завдяки захисту Егерського замку. Гарнізон замку, який разом із жінками та дітьми налічував всього 2000 осіб, відвернув штурм 150-тисячної турецької армії. І зараз, прогулюючись старими вуличками Егера, серед храмових і жилих будівель XVIII століття у стилі бароко, рококо та цопф, можна зустріти й турецькі пам'ятники, з середньовічної фортеці майже усюди видно 35-метровий мінарет.
Центр старого міста Егера — колишня базарна площа, сьогодні площа Добо. Тут встановлена скульптура середньовічного захисника фортеці Іштвана Добо (1500—1572). Головна площа прикрашена зведеною у 1700-х роках міноритською церквою, зовнішній і внутрішній вигляд якої відображає потяг зрілого бароко до помпезності.
Неподалік від площі стоїть найбільш північна турецька споруда в Європі — мінарет XVII сторіччя. До балкона чотирнадцятикутного мінарету висотою 35 м ведуть вузькі гвинтові сходи з 97 сходинок. З вежі відкривається панорама центру міста й навколишньої місцевості.
У Еґері є Долина Красунь — парк, де знаходиться багато винних погребів.
Неподалік від міста розташований Бюккський національний парк.
Освіта[ред. | ред. код]
В місті розташований Університет прикладних наук імені Кароля Естергазі, який був заснований в 1774 році. В 1989 році був перейменований на честь його засновника, єпископа Естергазі Кароля. У цьому виші навчається понад 8000 студентів.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Геза Кадаш (1926—1979) — угорський плавець.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква міноритів -
Статуя угорським воякам-захисникам -
Пам'ятник Іштвану Добо
_in_Eger,_2011.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егер |
|
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Медьє | Населення | № | Назва | Медьє | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Будапешт  Дебрецен |
1 | Будапешт | Будапешт | 1 696 128 | 11 | Сольнок | Яс-Надькун-Сольнок | 75 474 |  Мішкольц  Сегед |
| 2 | Дебрецен | Гайду-Бігар | 204 124 | 12 | Татабанья | Комаром-Естергом | 70 541 | ||
| 3 | Мішкольц | Боршод-Абауй-Земплен | 172 637 | 13 | Капошвар | Шомодь | 67 746 | ||
| 4 | Сегед | Чонград | 164 883 | 14 | Бекешчаба | Бекеш | 67 746 | ||
| 5 | Печ | Бараня | 156 649 | 15 | Ерд | Пешт | 62 408 | ||
| 6 | Дьйор | Дьйор-Мошон-Шопрон | 128 265 | 16 | Веспрем | Веспрем | 62 023 | ||
| 7 | Ньїредьгаза | Саболч-Сатмар-Берег | 116 298 | 17 | Залаегерсег | Зала | 61 898 | ||
| 8 | Кечкемет | Бач-Кішкун | 109 847 | 18 | Шопрон | Дьйор-Мошон-Шопрон | 57 210 | ||
| 9 | Секешфегервар | Феєр | 109 600 | 19 | Егер | Гевеш | 56 647 | ||
| 10 | Сомбатгей | Ваш | 79 534 | 20 | Надьканіжа | Зала | 50 823 | ||
|
