Воскресенка (Київ)

	Воскресенка; Київ
	; Бульвар Перова — головна магістраль масиву
Загальна інформація
	50°28′13″ пн. ш. 30°35′41″ сх. д. / 50.47028° пн. ш. 30.59472° сх. д.Координати: 50°28′13″ пн. ш. 30°35′41″ сх. д. / 50.47028° пн. ш. 30.59472° сх. д.
Країна	Україна
Район	Дніпровський
Адмінодиниця	Київ
Площа	245 га
Населення	приблизно 100 тис. чол.
Поштовий індекс	02139, 02125, 02183
Телефонний код	+380 44 510-хх-хх
Головні вулиці	бульвар Перова, проспект Алішера Навої, вулиця Остафія Дашкевича
Підприємства	Завод «Граніт»
	Транспорт
Метрополітен	«Лівобережна»; «Дарниця»; «Чернігівська»
Залізнична інфраструктура	з. п. Троєщина
	Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap	↑421866 ·R (Київ)
Карта
	Воскресенка Воскресенка (Київ)
	Воскресенка у Вікісховищі

Воскресе́нка, Воскресе́нський маси́в — житловий масив у Дніпровському районі міста Києва на лівому березі Дніпра. Зведений на місці колишньої Воскресенської слобідки. З півночі Воскресенка межує з Вигурівщиною-Троєщиною, із заходу — з Райдужним масивом, з півдня та сходу оточений лісопарковою смугою.

Основні магістралі Воскресенки — бульвар Перова, проспект Алішера Навої, вулиця Остафія Дашкевича. До Воскресенки прилягають місцевості Вигурівщина, Куликове, Микільська слобідка.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Воскресенська слобідка

Древня православна ікона, яка зображує Воскресіння Христове — свято, на честь якого мікрорайон здобув свою назву

Вже сама назва Воскресенки свідчить про її тісний зв'язок з багатим і непростим козацько-християнським минулим Подніпров'я, Київської Русі-України. Це цілком підтверджується історичними даними, оскільки батьком-засновником Воскресенки по праву може вважатись руський князь Євстафій Дашкевич — один із славетних і шанованих у народі отаманів козаків-християн Подніпров'я 16 ст., перших отаманів Війська Запорозького і отже творців новітньої української державності.

Також назва мікрорайону, яка нагадує про найбільше православне свято — Великдень, Воскресіння Христове, свідчить про його зв'язок з багатою християнською історією Подніпров'я, минулим простого трудового народу вільної України і святої Русі і може бути витлумачена як ознака великої благодаті Божої, яка пов'язана з цим невеликим краєм у межах сучасного мегаполіса — благословенною Воскресенкою.

Остафій Дашкевич

Остафій Дашкевич — один з перших власників Воскресенки, один з перших руських козачих отаманів XVI століття, князь з династії Рюриковичів і Глинських, козачий отаман, який одним з перших у світі озброїв свої загони вогнепальною зброєю. Може вважатись одним із співзасновників Війська Запорозького.

Річ Посполита[ред. | ред. код]

Воскресенська слобідка (тобто «історична» Воскресенка) простягалася між Дніпром і, орієнтовно, сучасним бульваром Перова. Вона відома з XVI століття як «земля Євстафієва» або «Євстафіївська земля» (востаннє згадана у XVIII столітті), що належала відомому військовому діячу, канівському та черкаському старості Остафію Дашкевичу, який подарував ці землі Воскресенській церкві (знаходилася на Подолі і також побудована коштом Дашкевича). Звідси й походить назва майбутньої слобідки.

Царство Московсько-Руське[ред. | ред. код]

Входила до складу земель Остерської сотні Переяславського полку Війська Запорозького, потім після його ліквідації — до Остерського повіту Чернігівської губернії.

Російська імперія[ред. | ред. код]

У 1719 році за розпорядженням київського губернатора князя Д. М. Голіцина під час чергового «розкуркулення» церковного майна Воскресенка була вилучена у Воскресенської церкви та під новою назвою Губернаторська слобідка перетворена на ранговий маєток київських губернаторів та комендантів Печерської фортеці.

У середині XVIII ст. було споруджено церкву Воскресіння Христового.

У 1786 році Воскресенка остаточно перейшла у казенне володіння.

Українська Республіка[ред. | ред. код]

У 1930—1933 роках уся місцевість входила до Київської приміської смуги. До складу Києва включена з 1933 року.

Протягом 1960—80-х років історичну забудову слобідки майже повністю знесено (лишилася тільки вулиця Марка Черемшини), поряд з нею протягом 1960-х років збудовано Воскресенський житловий масив, до якого в 1980—1982 роках прибудовано мікрорайон Куликове поле на місці знесеного селища Куликове, у 1970-ті роки — житловий масив Кибальчич, а на місці знесеної Воскресенської слобідки — 1-й і 2-й мікрорайони житлового масиву Сєрова-Райдужного (побудований у 1977—1985 роках).

На Воскресенці прокладено Воскресенську вулицю (до 1968 року — частина колишнього Воскресенського шосе).

Сучасність[ред. | ред. код]

Нині мікрорайон вважається одним з найбільш спокійних і затишних районів Києва, «заповідником» серед численних новобудов Лівого Берега. Автори проєкту — архітектори О. Кривоглаз і А. Дубинська. На теренах мікрорайону працюють школи, дитсадки, лікарні, бібліотеки, кілька торгових центрів (зокрема ТРЦ «Квадрат», збудований на місці пам'ятного старожилам радянського кінотеатру «Аврора») тощо.

На теренах мікрорайону працюють храми і релігійні заклади різних спільнот, зокрема кілька православних храмів, один храм протестантів-адвентистів, домашня мусульманська мечеть і єврейська релігійна школа, розташована на місці колишнього дитячого садка.

Відновлення історичної справедливості[ред. | ред. код]

Будинок по бульвару Перова, 25, у дворі якого знаходилося кладовище

Під час побудови мікрорайону Воскресенка було знищено щонайменше два старі сільські кладовища. Частину поховань родичам вдалося перенести на Лісове кладовище, а інші просто згорнули.

Нині ведуться роботи по увіковічненню пам'яті про засновників і перших жителів Воскресенки, її непростої, багатовікової історії. Так планується установка хреста на пагорбі з залишками поховань корінних жителів села, установка на території мікрорайону пам'ятника отаману Євстафію Дашкевичу, першому власнику Воскресенки і одному з засновників Війська Запорозького на знак зв'язку історії мікрорайону з багатою козацько-християнською культурою, культурою вільних людей-козаків Подніпров'я і всієї вільної України. Також внесена пропозиція про присвоєння розташованій на території мікрорайону Академії МВС імені вищезгаданого древнього козацького отамана.

Транспорт[ред. | ред. код]

Транспорт Воскресенки

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Веб-енциклопедія Києва.

Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 роки.

Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.