37-ма добровольча кавалерійська дивізія СС «Лютцов»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
37-ма добровольча кавалерійська дивізія СС «Лютцов»
Symbol of the 37. SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division.svg
Емблема дивізії СС «Лютцов»
На службі лютий — травень 1945
Країна Flag of the German Reich (1935–1945).svg Третій Рейх
Належність Адольф Гітлер
Вид Flag of the Schutzstaffel.svg Ваффен-СС
Тип Кавалерія
Чисельність Дивізія
Командування Група армій «Південь»
43-й армійський корпус
Гасло Meine Ehre heißt Treue
(«Моя честь називається вірність»)
Війни/битви Друга світова війна

37-ма добровольча кавалерійська дивізія СС «Лютцов» (нім. 37. SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division) — німецьке військове формування, кавалерійська дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях наприкінці Другої Світової Війни.

Історія[ред.ред. код]

Формування[ред.ред. код]

Формування цієї дивізії було оголошено 2 лютого 1945 року, однак до реального формування приступили лише 20 лютого. Свою назву дивізія отримала на прізвище творця одного з перших добровольчих корпусів Адольфа фон Лютцова. Основою для дивізії послужили запасні частини знищених в Будапешті 8-ї і 22-ї кавалерійських дивізій СС і курсанти артилерійської школи в Празі. Формування дивізії проходило в районі Братислави, куди також прибули залишки кавалерії СС, які вижили під час прориву з Будапешта. Теоретично в складі дивізії мало бути три кавалерійських полки, дивізіон артилерії і частини підтримки. Недолік особового складу і часу не дали цій частині перетворитися на повноцінну дивізію СС.

Бойовий шлях[ред.ред. код]

На початку березня частини дивізії були перекинуті в Угорщину, в район Комарно. Після відступу з Угорщини дивізія була розділена на дві бойові групи: «Кейтель» (кадр 92-го полку, близько 2 000 чоловік), якою командував син Генерал-фельдмаршала Оберштурмбаннфюрер СС Карл Гайнц Кейтель, і «Амайсер» (кадр 94-го полку), якою командував Штурмбаннфюрер СС Антон Амайсер. Перша група була підпорядкована 6-й танковій армії СС і разом з нею брала участь в обороні Відня. Інша група в квітні 1945 року діяла при 96-й піхотній дивізії і потім відступила до Будвейсу. Одна з груп здалася американцям, а інша червоноармійцям.

Райони бойових дій[ред.ред. код]

Командири дивізії[ред.ред. код]

Склад дивізії[ред.ред. код]

  • 92-й кавалерійський полк СС
  • 93-й кавалерійський полк СС
  • 94-й кавалерійський полк СС
  • 37-й артилерійський батальйон СС
  • 37-й розвідувальний батальйон СС
  • 37-й протитанковий батальйон СС
  • 37-й саперний батальйон СС
  • 37-ма рота зв'язку СС
  • 37-й резервний батальйон СС
  • 37-й санітарний батальйон СС

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Rolf Michaelis: Die Kavallerie-Divisionen der Waffen-SS. Michaelis-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-930849-17-8.
  • Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
  • Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.

Посилання[ред.ред. код]