Юліус Шрек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліус Шрек
нім. Julius Schreck
Wehrmatch.jpg
Народився 13 липня 1898(1898-07-13)[1]
Мюнхен, Німецька імперія
Помер 16 травня 1936(1936-05-16)[1] (37 років)
Мюнхен, Третій Рейх
·менінгіт
Поховання Мюнхен
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець, політик
Учасник Перша світова війна
Членство СА і Stoßtrupp Adolf Hitler[d]
Посада рейхсфюрер СС
Військове звання Бригадефюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден крові
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП

Юліус Шрек (нім. Julius Schreck; 13 липня 1898, Мюнхен - 16 травня 1936, Графінг) - партійний діяч НСДАП, «батько СС» і оберляйтер (рейхсфюрер) СС.

Біографія[ред. | ред. код]

1 грудня 1916 року призваний в армію. Закінчив війну в чині гауптмана. Після війни - член фрайкору в складі «морської бригади Ергарда». Потім в 1920 році одним з перших приєднався до нацистського руху. З 1921 року брав участь в створенні СА, а також в організації Stabswache, підрозділу СА, яке повинно було забезпечувати охорону фюрера під час публічних заходів. З 1922 року - член СС (№ 5). У березні 1923 року очолив охоронну групу Адольфа Гітлера. Брав активну участь в Пивному путчі і після провалу був поміщений у в'язницю разом з іншими керівниками партії. Будучи охоронцем і особистим водієм Гітлера, Шрек після Пивного путчу і вимушеної еміграції Йозефа Берхтольда 9.11.1923 став керівником фактично неіснуючої «Ударною групи Адольфа Гітлера» - прообразу СС. У квітні 1925 Гітлер доручив Шреку формування нової охоронної групи. Спочатку загін складався лише з восьми чоловік і тоді ж був перейменований в «Охоронний загін», перший підрозділ СС. 21 вересня 1925 року Шрек видав «Циркуляр № 1», за яким пропонувалося всім місцевим організаціям НСДАП створювати підрозділи СС в регіонах по 10 чоловік, а в Берліні - 20 осіб. Шрек уважно стежив за тим, щоб в СС потрапляли тільки спеціально відібрані люди, відповідні нацистському уявленням про «нордичну надлюдину». В охоронні загони набиралася в основному молодь, тобто особи віком від 23 до 35 років. Новобранці повинні були володіти «відмінним здоров'ям і міцною статурою». При вступі їм належало представити дві рекомендації, а також поліцейську довідку про проживання протягом останніх п'яти років в даній місцевості. У квітні 1926 року був замінений Йозефом Берхтольдом. З кінця 1927 року і до кінця своїх днів був постійним шофером і особистим охоронцем Гітлера. У 1936 році захворів на менінгіт і 16 травня помер. Замість нього першим шофером Гітлера став Еріх Кемпка.

Похований з почестями 19 травня 1936 року в Графінг-Мюнхені. Посмертно отримав від генріха Гіммлера почесне звання бригадефюрера СС, на його честь було названо 1-й штандарт СС в Мюнхені.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  2. Antique Photos - Sports Wreath of the Association of the National Motoring and Aeronautics Movement. antique-photos.com. Процитовано 2019-04-04. 

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Охранные отряды нацизма.Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — ISBN 978-5-9533-3471-6.