Юліус Шрек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліус Шрек
нім. Julius Schreck
Wehrmatch.jpg
Народився 13 липня 1898(1898-07-13)[1]
Мюнхен, Німецька імперія
Помер 16 травня 1936(1936-05-16)[1] (37 років)
Мюнхен, Третій Рейх
·менінгіт
Поховання Мюнхен
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець, політик
Учасник Перша світова війна
Членство СА і Stoßtrupp Adolf Hitlerd
Посада рейхсфюрер СС
Військове звання Бригадефюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден крові
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Почесний знак Кобург
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Юліус Шрек (нім. Julius Schreck; 13 липня 1898, Мюнхен - 16 травня 1936, Графінг) - партійний діяч НСДАП, «батько СС» і оберляйтер (рейхсфюрер) СС.

Біографія[ред. | ред. код]

1 грудня 1916 року призваний в армію. Закінчив війну в чині гауптмана. Після війни - член фрайкору в складі «морської бригади Ергарда». Потім в 1920 році одним з перших приєднався до нацистського руху. З 1921 року брав участь в створенні СА, а також в організації Stabswache, підрозділу СА, яке повинно було забезпечувати охорону фюрера під час публічних заходів. З 1922 року - член СС (№ 5). У березні 1923 року очолив охоронну групу Адольфа Гітлера. Брав активну участь в Пивному путчі і після провалу був поміщений у в'язницю разом з іншими керівниками партії. Будучи охоронцем і особистим водієм Гітлера, Шрек після Пивного путчу і вимушеної еміграції Йозефа Берхтольда 9.11.1923 став керівником фактично неіснуючої «Ударною групи Адольфа Гітлера» - прообразу СС. У квітні 1925 Гітлер доручив Шреку формування нової охоронної групи. Спочатку загін складався лише з восьми чоловік і тоді ж був перейменований в «Охоронний загін», перший підрозділ СС. 21 вересня 1925 року Шрек видав «Циркуляр № 1», за яким пропонувалося всім місцевим організаціям НСДАП створювати підрозділи СС в регіонах по 10 чоловік, а в Берліні - 20 осіб. Шрек уважно стежив за тим, щоб в СС потрапляли тільки спеціально відібрані люди, відповідні нацистському уявленням про «нордичну надлюдину». В охоронні загони набиралася в основному молодь, тобто особи віком від 23 до 35 років. Новобранці повинні були володіти «відмінним здоров'ям і міцною статурою». При вступі їм належало представити дві рекомендації, а також поліцейську довідку про проживання протягом останніх п'яти років в даній місцевості. У квітні 1926 року був замінений Йозефом Берхтольдом. З кінця 1927 року і до кінця своїх днів був постійним шофером і особистим охоронцем Гітлера. У 1936 році захворів на менінгіт і 16 травня помер. Замість нього першим шофером Гітлера став Еріх Кемпка.

Похований з почестями 19 травня 1936 року в Графінг-Мюнхені. Посмертно отримав від генріха Гіммлера почесне звання бригадефюрера СС, на його честь було названо 1-й штандарт СС в Мюнхені.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  2. Antique Photos - Sports Wreath of the Association of the National Motoring and Aeronautics Movement. antique-photos.com. Процитовано 2019-04-04. 

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Охранные отряды нацизма.Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — ISBN 978-5-9533-3471-6.