Британський добровольчий корпус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Британський добровольчий корпус
Britisches Freikorps
BFCgroup.jpg
Група військовослужбовців британського добровольчого корпусу з німецькими офіцерами. Квітень 1944
На службі 1 січня 1944 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Вид Heer - decal for helmet 1942.svg Heer
Ваффен-СС
Тип Flag of the Schutzstaffel.svg СС
Роль піхота
Чисельність (59 в/сл)
Війни/битви Друга світова війна

Східний фронт

Командири
Визначні
командири
гауптштурмфюрер СС Ганс Вернер Репке

Commons-logo.svg Британський добровольчий корпус у ВікіСховищі

Британський добровольчий корпус (нім. Britisches Freikorps) — військове формування Вермахту, в подальшому військ СС, сформоване з громадян Великої Британії та її домініонів за часів Другої світової війни. Є прикладом британського колабораціонізму в роки Другої світової війни. Незважаючи на нечисленність це формування представляло для німців величезну пропагандистську цінність. Не випадково для англійців були вибрані всі потрібні знаки: на комірі вони носили нашивку з зображенням трьох левів, на рукаві національний прапор, а нижче нарукавну пов'язку з назвою частини. Лише одиниці записувалися в корпус за переконаннями. В результаті — бійки, пияцтво, крадіжки тощо були звичним явищем. Через це бійців повертали назад в табори.

Історія[ред.ред. код]

На початку 1941 року в рядах Вермахту проходило службу 10 британців, але до 1943 року спроби сформувати англійський легіон СС не проводилось. Ініціатива прийшла від Джона Амері — сина колишнього міністра Британії в справах Індії. Амері був антикомуністом, брав у часть у громадянській війні в Іспанії на боці генерала Франко. Спочатку Амері створив антибільшовицьку лігу з жителів Європи . ЇЇ основним завданням стало створити своє повноцінне збройне формування для подальшої відправки на Східний фронт. У квітні 1943 року Джону Амері дають дозвіл на відвідування таборів, де тримали англійських військовополонених для їх вербовки. Справа отримала кодову назву «Особливе з'єднання 999».

Влітку 1943 року особливе з'єднання передають під контроль департаменту D-1 XA CC (воно займалося питаннями добровольців з Європи). Восени 1943 року добровольці замінили свою форму на форму військ СС та отримали військові книжки. В січні 1944 року колишню назву «Легіон Святого Георгія» змінили на « Британський добровольчий корпус», така назва була більш підходящою для традицій СС. За рахунок військовополонених чисельність корпусу планували збільшити до 500 чоловік. Командиром корпусу мав стати генерал Паррінгтон (який був взятий у полон на території Греції в 1941 році).

Через деякий час склад англійців був розділений на групи, для того щоб використовувати їх на фронті. Добровольців розподілили по різних частинах військ СС. Більше всього британців було прийнято в полк воєнкорів 469 «Курт Егерс», інших добровольців розподілили між 1-ю, 3-ю, 10-ю дивізіями Ваффен СС. 27 британців залишилось у Дрезденських казармах до кінця навчання. В жовтні 1944 року було прийнято рішення передати корпус у під командування 3-го танкового корпусу СС. Після авіаційного нальоту союзників на Дрезден британський корпус перемістили в казарми Ліхтерфельде (Берлін), туди ж прибули британці які повернулися з фронту. Після закінчення навчання в березні 1945 року частина добровольців була передана під командування німецького танкового корпусу СС, а частина до 11-го танково-розвідувального батальйону СС. У рядах цього батальйону добровольчий корпус брав участь в обороні Шенбергу (західний берег Одеру). Коли почався штурм Берліна, більша частина британців почала прориватися до військ союзників. Британці здалися в районі Макленбургу. Добровольці які не змогли прорватися брали участь у боях на вулицях Берліна разом з дивізією СС «Нордланд».

Крім англійців у британському добровольчому корпусі були: 3 канадці, 3 австралійці, 1 новозеландець та 3 північноафриканці.

Після закінчення закінчення війни Джона Амері було засуджено до смертної кари. 29 грудня 1945 року Джона Амері було повішено. Ще двоє бійців отримали довічне ув'язнення, один 25 років тюрми, двоє по 15 років і ще двоє по 10 років. Один отримав 7 місяців ув'язнення, а один змушений був заплатити 75 фунтів штрафу. Всі інші були виправдані, або взагалі не потрапили під суд.

Бойовий шлях[ред.ред. код]

Квітень 1945: Обергруппенфюрер Фелікс Штейнер переконався, що використовувати британський добровольчий корпус на передовій неефективно та передав їх своєму штабному транспортному підрозділу. Там бійці служили як водії вантажівок, та допомагали евакуації мирного населення на захід.

16 квітня 1945: дивізія СС «Нордлан», у складі якої на той час було як мінімум двоє англійців, отримує наказ про оборону Берліна.

Травень 1945: підрозділ припинив своє існування .2 травня здався американським військам у районі Шверина.

Командування[ред.ред. код]

Командири[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Richard Landwehr — Britisches Freikorps: British volunteers of the Waffen-SS 1943—1945
  • Eric Pleasants — Hitler's Bastard: Through Hell and Back in Nazi Germany and Stalin's Russia
  • Ronald Seth — Jackals of the Reich: The story of the British Free Corps

Відео[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]