Перейти до вмісту

26-та гренадерська дивізія СС (2-га угорська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
26-та гренадерська дивізія СС (2-га угорська)
26. Waffen-Grenadier-Division der SS (ungarische Nr. 2)
Емблема 26-ї гренадерської дивізії СС
Засновано1944 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
Належністьпіхота
ВидВаффен-СС
ТипWaffen-SS Ваффен-СС
Чисельністьгренадерська дивізія
13 000 о/с
У складіГоловне оперативне управління СС
ГаслоMeine Ehre heißt Treue
(«Моя честь називається вірність»)
Війни/битви
Розпущено1945 Редагувати інформацію у Вікіданих
Командування
Визначні
командувачі
СС-групенфюрер Йожеф Грашші

Медіафайли на Вікісховищі

26-та гренадерська дивізія СС (2-га угорська) (нім. 26. Waffen-Grenadier-Division der SS (ungarische Nr. 2)[Прим. 1] — з'єднання, гренадерська дивізія у складі військ Ваффен-СС Третього Рейху. Дивізія сформована наприкінці 1944 року з угорських добровольців, призовників та етнічних німців, завербованих після німецької окупації Угорщини у березні 1944 року. Під командуванням СС-групенфюрера Йожефа Грашші, недостатньо чисельне та погано навчене з'єднання кинули на Східний фронт, де воно брало участь у відчайдушних оборонних діях проти радянського наступу в Угорщині та Австрії протягом останніх місяців війни. Його залишки здалися частинам 3-ї армії США поблизу озера Аттерзее між 3 та 5 травня 1945 року, уникнувши полону радянськими військами.[1]

Створена на тлі гострої нестачі людських ресурсів у Німеччині в рамках ширших зусиль щодо формування додаткових дивізій СС з іноземних військ з союзників Осі, 26-та дивізія була прикладом зниження якості формувань Ваффен-СС кінця війни, які все більше спиралися на примусове набори, а не на ідеологічних добровольців. Включена до складу XVII корпусу СС разом із 25-ю гренадерською дивізією СС (1-ю угорською), вона мала обмежену бойову ефективність через неповну організацію та оснащення, зазнаючи великих втрат під час хаотичного відступу з Будапешта до Відня без помітних тактичних успіхів. На відміну від попередніх елітних підрозділів СС, роль цієї дивізії обмежувалася веденням ар'єргардних боїв, що відображало тотальний крах німецької оборони на сході. Документально підтвердженої участі в систематичних злочинах, окрім притаманного СС зв'язку з ексцесами нацистських воєнізованих формувань, військовослужбовців дивізії не зафіксовано[1].

Історія з'єднання

[ред. | ред. код]

У листопаді 1944 року, після повалення Німеччиною угорського режиму Міклоша Горті, верхівкою СС було санкціоновано розгортання другої угорської дивізії СС. 27 грудня 1944 року вона отримала назву 26-та гренадерська дивізія Ваффен-СС (2-га угорська)[2][3]. На момент отримання цієї назви дивізія досягла чисельності 8000 осіб, включаючи 3000 колишніх військовослужбовців Королівської Угорської армії, а також 5000 цивільних призовників. Дивізію було відправлено на навчання та оснащення до Шираца в Рейхсгау Вартеланд (анексована Німеччиною Польща). На той час вона мала «паперову» чисельність 13000 осіб, з яких 10000 були цивільними призовниками, яким ще не видали зброю чи форму. На початку січня 1945 року їй було надано деяке важке озброєння, але його конфіскували частини німецької 9-ї армії, щоб допомогти їм протистояти Вісло-Одерському наступу Червоної армії, розпочатому в середині січня. Приблизно в той же час, під час пошуку їжі, члени дивізії періодично зазнавали нападів з боку частин Польської Армії Крайової. За деякими джерелами, 29 січня 1945 року дивізії було надано назву «Угорщина».

З наближенням радянських військ дивізія відступила за Одер, зазнавши втрату близько 2500 осіб. Потім формування приєдналося до своєї «сестринської» дивізії, 25-ї гренадерської дивізії СС «Гуняді» (1-ї угорської дивізії), в її навчальному таборі Нойгаммер. Подальше просування радянських військ призвело до евакуації дивізії разом з 25-ою дивізією до Австрії. Частини дивізії приєдналися до зведеної бойової групи, залишеної як ар'єргард у Нойгаммері, яка була знищена. Протягом 3–5 травня 1945 року решта частин дивізії здалися 3-ій американській армії поблизу Аттерзее.

Протягом нетривалого періоду свого існування з кінця 1944 року до травня 1945 року 26-та гренадерська дивізія Ваффен-СС (2-га угорська) зазнавала частих змін у командуванні дивізії, що відображало хаотичні умови мобілізації кінця війни та важких втрат на Східному фронті. Спочатку керівництво включало німецьких офіцерів СС для нагляду, а потім, оскільки до складу підрозділу входили добровольці з Королівської Угорської армії, керівництво перейшло переважно до угорських командирів. Ця зміна, що відбулася протягом кількох місяців, підкреслила труднощі інтеграції ненімецького персоналу в структури СС на тлі нестачі ресурсів та радянського наступу[1].

Райони бойових дій

[ред. | ред. код]
  • Угорщина, Австрія (листопад 1944 — травень 1945).

Командування

[ред. | ред. код]

Командири

[ред. | ред. код]

Склад дивізії

[ред. | ред. код]
  • 64-й Ваффен-гренадерський полк СС (4-й угорський)
  • 65-й Ваффен-гренадерський полк СС (5-й угорський)
  • 66-й Ваффен-гренадерський полк СС (6-й угорський)
  • 26-й Ваффен-артилерійський полк СС (2-й угорський)
  • 26-й лижний батальйон СС
  • 26-й Ваффен-фузилерний батальйон СС
  • 26-й інженерний батальйон СС
  • 26-й протитанковий батальйон СС
  • 26-й батальйон зв'язку СС
  • 26-й Ваффен-польовий запасний батальйон СС
  • 85-й Королівський угорський гренадерський запасний та навчальний полк
  • 26-й полк забезпечення СС

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. Іноді зустрічається назва дивізії як «Хунгарія» (угор. «Hungaria»), що в перекладі означає Угорщина. В інших джерелах існує версія про назву дивізії — «Ґембеш» (угор. «Gömbös») на честь угорського фашистського діяча прем'єр-міністра країни Дюла Гембеша (угор. Gyula Gömbös) (18861936)
Джерела

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 4. Die Landstreitkräfte 15-30. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Osnabrück 1976, ISBN 3-7648-1083-1.
  • Kovács Zoltán András—Számvéber Norbert: A Waffen-SS Magyarországon (The Waffen-SS in Hungary), Paktum, Budapest (2001), ISBN 963-00-8608-5(угор.)
  • Kosaras Péter Ákos: Magyarok a Waffen-SS kötelékében (Hungarians in the Waffen-SS), Nemzetek Európája Kiadó, Budapest (2005), ISBN 963-86489-2-9(угор.)
  • Rolf Michaelis: Die Grenadierdivisionen der Waffen-SS Erlangen 1944, ISBN 3-930849-04-6, S. 143—164.
  • Stein, George H. (1984). The Waffen SS: Hitler's Elite Guard at War, 1939–45. Ithaca, New York: Cornell UP. ISBN 0-8014-9275-0.
  • Williamson, Gordon (2004). The Waffen SS (4): 24. to 38. Divisions, & Volunteer Legions. Oxford, Oxfordshire: Osprey. ISBN 978-1-84176-592-1.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • 26. Waffen-Grenadier-Division der SS Hungaria (ungarische Nr. 2). на axishistory.com. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 9 листопада 2013. (англ.)
  • 26.Waffen-Grenadier-Division der SS (ung.Nr.2). на feldgrau.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 9 листопада 2013. (англ.)
  • 26. Waffen-Grenadier-Division der SS (ungarische Nr. 2). на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013. (нім.)
  • 26. Waffen-Grenadier-Division der SS (ungarische Nr.2). на okh.it. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013. (італ.)
  • 26. Waffen-Grenadierdivision der SS (ungarische Nr.2)
  • 26th Waffen Grenadier Division of the SS. на desertwar.net. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 9 листопада 2013. (англ.)
  • Kovács Zoltán András — Számvéber Norbert A Waffen-SS Magyarországon [Архівовано 18 травня 2013 у Wayback Machine.](угор.)
  • 26th Waffen Grenadier Division of the SS (2nd Hungarian)(англ.)