Твердовський Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Федорович Твердовський
Народився1889(1889)
с. Соснівка, Гадяцького повіту, Полтавської губернії
Помер6 жовтня 1938(1938-10-06)
Бутовський полігон, Москва
Національністьукраїнець
Діяльністьдипломат

Петро́ Федорович Твердо́вський (3 жовтня 1889, с. Соснівка Роменського повіту? Полтавської губернії, нині Недригайлівського району Сумської області  — 10 червня 1938, Бутовський полігон, Москва[1]) — український громадсько-політичний діяч на Далекому Сході родом з Полтавщини.

По закінченні Військової школи в Іркутську старшина російської армії на Далекому Сході. 1917 формував українські військові частини в Маньчжурії і став головою Української Манджурської Округової Ради; як її делегат виїхав на весні 1918 до Києва і був призначений українським урядом консулом в Харбіні, його заступником був доктор медицини Іван Мозолевський; учасник IV Всеукраїнського Далеко-Східного З'їзду у Владивостоці (24 жовтня 1918 року).

1919 року заарештований реакційною російською владою на Далекому Сході і перевезений до Омську, де його звільнено. Репресований і розстріляний 1938 р.

Примітки

Джерела та література

Література

  • Черномаз В. Украинское национальное движение на Дальнем Востоке (1917—1922): — Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2009. — 560 с.

Посилання

  • Твардовський Петро // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.231