Євробачення юних музикантів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Євроба́чення юних музика́нтів (англ. Eurovision Young Musicians) — це конкурс класичної музики який проводиться раз на два роки і в якому беруть участь учасники з різних країн Європи які на момент проведення конкурсу мають вік від 13 до 20 років.[1][2] Брати участь у конкурсі дозволяється лише країнам, які є повноправними членами Європейської мовної спілки. Перший конкурс «Євробачення Юних Музикантів» відбувся 11 травня 1982 року в Манчестері (Велика Британія) і в ньому брало участь 6 країн. Першим переможцем конкурсу став представник ФРН Markus Pawlik.

Україна брала участь у конкурсі двічі: в 2012 році та 2020 році.[3]

Правила конкурсу

  1. Країну-організатора конкурсу Європейська мовна спілка обирає на засіданні організаційної ради конкурсу. На засіданнях організаційної ради конкурсу, які проводяться до призначеної дати фіналу конкурсу, затверджуються головна арена, візуальний дизайн (логотип) та інші організаційні моменти;
  2. Право брати участь у конкурсі мають країни, які є повноправними членами Європейської мовної спілки;
  3. Прийом заявок від країн на участь у конкурсі відбувається до дати, встановленої Європейською мовною спілкою;
  4. Після офіційної подачі заявки на участь, країна-учасник конкурсу повинна провести відкритий або закритий національний відбір (Закритий Національний Відбір — національна телерадіокомпанія країни-учасниці сама призначає представника на конкурс; Відкритий Національний Відбір — представник країни на конкурсі обирається шляхом телеголосування);
  5. Країна-учасник конкурсу повинна провести національний відбір до дати встановленої Європейською мовною спілкою (ЄМС);
  6. Переможця конкурсу визначає журі;
  7. Право транслювати конкурс мають країни-учасники конкурсу та країни, яким Європейська мовна спілка надасть право на трансляцію.

Формат конкурсу

Починаючи з 2008 року конкурс складається з півфіналу та фіналу. 7 країн з півфіналу за результатами голосування журі стають учасниками фіналу конкурсу. Переможець конкурсу у фіналі визначається шляхом голосування журі.[1]

Історія

Країни-учасниці

Рік Дебют
1982 Австрія, Велика Британія, Норвегія, Франція, ФРН, Швейцарія
1984 Нідерланди, Фінляндія
1986 Югославія
1988 Італія
1990 Бельгія
1992 Данія, Іспанія, Польща
1994 Естонія, Латвія, Угорщина, Швеція
1998 Словаччина, Словенія, Хорватія
2000 Росія
2002 Греція, Чехія
2006 Румунія
2010 Білорусь, Кіпр
2012 Боснія і Герцеговина, Вірменія, Грузія, Україна
Рік Відмова від участі
1984 Норвегія
1986 Австрія, Нідерланди, ФРН
1988 Франція, Швейцарія, Югославія
1990 Велика Британія, Італія, Норвегія, Фінляндія
1992 Нідерланди, Франція, ФРН
1994 Австрія, Бельгія, Іспанія, Норвегія, Польща
1996 Велика Британія, Данія, Угорщина, Фінляндія, Швеція
1998 Естонія, Німеччина, Норвегія, Польща, Франція, Швейцарія
2000 Велика Британія, Латвія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Швеція
2002 Нідерланди, Норвегія, Росія, Угорщина, Фінляндія, Франція
2004 Велика Британія, Греція, Словенія, Чехія
2006 Естонія, Німеччина, Польща
2008 Австрія, Румунія, Швейцарія, Швеція
2010 Фінляндія
2012 Велика Британія, Кіпр, Румунія, Росія, Швеція
Рік Повернення
1988 Австрія, Норвегія, ФРН
1990 Нідерланди, Франція
1992 Велика Британія, Норвегія, Фінляндія
1994 Швейцарія
1996 Австрія, Німеччина, Норвегія, Польща, Франція
1998 Велика Британія, Фінляндія, Швеція
2000 Нідерланди, Норвегія, Польща, Угорщина, Франція
2002 Велика Британія, Німеччина, Словенія
2004 Естонія, Норвегія, Росія, Швейцарія
2006 Велика Британія, Швеція
2008 Греція, Нідерланди, Словенія, Фінляндія
2010 Австрія, Німеччина, Польща, Румунія, Хорватія, Чехія, Швеція

Переможці

Рік Переможець Учасник Друге місце Третє місце Дата Арена Країна та місто
1982 ФРН Markus Pawlik Франція Швейцарія 11 травня 1982 Free Trade Hall Велика Британія Манчестер
1984 Нідерланди Isabelle Van Keulen Фінляндія Велика Британія 22 травня 1984 Victoria Hall Швейцарія Женева
1986 Франція Sandrine Lazarides Швейцарія Фінляндія 27 травня 1986 невідомо Данія Копенгаген
1988 Австрія Julian Rachlin Норвегія Італія 31 травня 1988 Concertgebouw Нідерланди Амстердам
1990 Нідерланди Nick van Oosterum ФРН Бельгія 29 травня 1990 Musikverein Австрія Відень
1992 Польща Bartłomiej Nizioł Іспанія Бельгія 9 червня 1992 Cirque Royal Бельгія Брюссель
1994 Велика Британія Natalie Clein Латвія Швеція 14 червня 1994 Philharmonic Concert Hall Польща Варшава
1996 Німеччина Julia Fischer Австрія Естонія 12 червня 1996 невідомо Португалія Лісабон
1998 Австрія Lidia Baich Хорватія Велика Британія 4 червня 1998 невідомо Австрія Відень
2000 Польща Stanislaw Drzewiecki Фінляндія Росія 15 червня 2000 Grieg Hall Норвегія Берген
2002 Австрія Dalibor Karvay Велика Британія Словенія 19 червня 2002 Konzerthaus Німеччина Берлін
2004 Австрія Alexandra Soumm Німеччина Росія 27 травня 2004 Culture and Congress Centre Швейцарія Люцерн
2006 Швеція Andreas Brantelid Норвегія Росія 12 травня 2006 Rathausplatz Австрія Відень
2008 Греція Dionysios Grammenos Фінляндія Норвегія 9 травня 2008 Rathausplatz Австрія Відень
2010 Словенія Eva Nina Kozmus Норвегія Росія 14 травня 2010 Rathausplatz Австрія Відень
2012 буде визначено буде визначено буде визначено буде визначено 11 травня 2012 Rathausplatz Австрія Відень

Джерела

Див. також

Посилання

  1. а б The rules of the Eurovision Young Musicians. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
  2. Rules of the Eurovision Young Musicians 2010. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 27 лютого 2012.
  3. Україна після 8-річної перерви повертається на «Євробачення юних музикантів». stv.detector.media. Процитовано 18 лютого 2020.