Андре Леруа-Гуран

Андре Леруа-Гуран
фр. André Leroi-Gourhan
Народився	25 серпня 1911(1911-08-25)[…] XI округ Парижа, Іль-де-Франс, Франція
Помер	19 лютого 1986(1986-02-19)[…] (74 роки) XIII округ Парижа, Іль-де-Франс, Франція
Країна	Франція
Діяльність	антрополог, палеонтолог, дослідник доісторичної епохи, викладач університету, палеоантрополог, археолог, етнолог, дослідник
Alma mater	Lycée Aragod Паризький університет
Заклад	Колеж де Франс
Посада	голова і vice directord
Науковий керівник	Марсель Мосс
Відомі учні	Henri de Contensond
Аспіранти, докторанти	Brigitte Dellucd Colette Pétonnetd Mariel Jean-Brunhes Delamarred Yvette Taborind Thérèse Poulaind Jean Galtierd Pierre Bonted Alain Le Brund Daniel Frimigaccid Michel Lorblanchetd Corneille Jestd Patrick Plumetd Martine Dalasd Marie-José Tubianad Alain Ichond Catherine Perlèsd Hélène Balfetd Aliette Geistdœrferd Nicole Échardd Anne Lavondèsd Henri Lavondèsd Donatien Laurentd Claudine De Franced Françoise Audouzed
Членство	Академія надписів та красного письменства (1986) French Prehistoric Societyd
У шлюбі з	Arlette Leroi-Gourhand
Нагороди	золота медаль Національного центру наукових досліджень (1973) International Prize by Fyssen Foundationd (1980)

Андре Леруа-Гуран (фр. André Leroi-Gourhan; нар. 25 серпня 1911(19110825) — пом. 19 лютого 1986) — французький археолог, палеонтолог, палеоантрополог і антрополог. Цікавився проблемами доісторичної технології та естетики, а також філософською рефлексією.

Біографія

Виховувався бабусею і дідусем. У віці 14 років кинув середню школу і став працювати в магазині і бібліотеці. У подальшому він завжди підкреслював, що сам отримував знання і був незалежним від різних шкіл і напрямів. Вступивши до університету в 1931 році Леруа-Гуран отримав ступінь з російської мови. У наступному році — з китайської мови та з гуманітарних наук. У 1945 році захистив дисертацію з етнології. У 1954 р.захистив докторську дисертацію з археології Північної Океанії під керівництвом Марселя Мосса. Починаючи з 1933 р займав різні посади в музеях світу, включаючи Британський музей, Музей людини, музеї Японії. У період окупації Франції, 1940—1944, працював у Музеї Ґіме. У 1944 р направлений в замок Валансе для розбору робіт, евакуйованих з Лувру, включаючи Венеру Мілоську і Ніку Самофракійську. Також брав участь в русі Опору, за що йому згодом вручили Військовий хрест, Медаль Опору і Орден Почесного легіону. У 1956 р змінив Марселя Гріоля в Сорбонні, в 1969—1982 був професором в Колеж де Франс. У 1973 р отримав Золоту медаль Національного центру наукових досліджень.

Погляди

У книзі «Людина і матерія», L'Homme et la matière (1943), Леруа-Гуран пропонує концепцію «технічних тенденцій», тобто універсальної технічної динаміки, яка існує незалежно від етнічних груп, які, тим не менш, є єдиними формами, через які реалізуються (конкретизуються) ці тенденції. Конкретизацію технічної тенденції в конкретному етносі він називає «технічним фактом».

У книзі «Середовище і технології», Milieu et techniques (1945) він розвиває далі свої погляди в загальну теорію взаємин між технічним (універсальна тенденція) і етнічним (приватна, диференційована конкретизація). На думку Леруа-Гурана, людська група поводиться як живий організм, асимілює своє навколишнє середовище через «завісу об'єктів», тобто технології.

Теорія еволюції

Найважливішу роль у розумінні Леруа-Гураном людської еволюції грала концепція того, що перехід до ходіння на двох ногах звільнив руки для хапання, обличчя — для міміки й мови, і таким чином, розвиток кори головного мозку, технологій та промови були наслідком прямоходіння. Відмінність людини від тварин, з цієї точки зору, полягає в тому, що знаряддя і технології являють собою третій вид пам'яті (на додаток до генетичної пам'яті, що міститься в ДНК, і індивідуальної пам'яті, закладеної в нервовій системі), а отже, вони являють собою нову форму передчуття нового, або програмування. Антропогенез, за Леруа-Гураном, відповідає техногенезу. Ввів поняття операційного ланцюга. У Радянському Союзі філософія Леруа-Гурана піддавалася офіційній критиці.

Твори

Французькою мовою

• L'Homme et la matière (Paris: Albin Michel, 1943).
• Milieu et techniques (Paris: Albin Michel, 1945).
• Le geste et la parole, 2 vols. (Paris: Albin Michel, 1964-65).
• Les religions de la Préhistoire (Paris: PUF, 1964).
• Préhistoire de l'art occidental (Paris: Mazenod, 1965).

Переклади англійською мовою

• Prehistoric Man (New York: Philosophical Library, 1957).
• Treasures of Prehistoric Art (New York: Harry N. Abrams, 1967).
• The Dawn of European Art: An Introduction to Palaeolithic Cave Painting (Cambridge: Cambridge University Press, 1982).
• Gesture and Speech (Cambridge, Massachusetts & London: MIT Press, 1993).

Посилання

• Краткая биография в Большой советской энциклопедии
• Biographie André Leroi Gourhan, préhistorien et ethnologue