Карл Коллер (генерал)
| Карл Коллер | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Karl Koller | ||||||||||||||||||
| Народився | 22 лютого 1898[1] Глонн, Еберсберг, Верхня Баварія, Баварське королівство, Німецький Райх | |||||||||||||||||
| Помер | 22 грудня 1951[1] (53 роки) Глонн, Еберсберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина | |||||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||||||
| Діяльність | письменник, льотчик, автор щоденника, військовослужбовець | |||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||||
| Роки активності | з 1914 | |||||||||||||||||
| Військове звання |  Генерал авіації | |||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||
Карл Коллер (нім. Karl Koller; 22 лютого 1898, Глонн — 22 січня 1951, Глонн) — начальник Генерального штабу люфтваффе, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія
Карл Коллер народився в сім'ї комісара поліції Йозефа Коллера у верхньо-баварському місті Глонн. Там же він пройшов навчання до народної школі.
Після початку Першої світової війни 11 серпня 1914 року вступив добровольцем в баварський залізничний запасний батальйон. Пройшов підготовку в автомобільній і льотних школах. З грудня 1917 року — льотчик-винищувач. 25 травня 1918 взятий в полон британської армією. У грудні 1919 року повернувся до Німеччини і 12 лютого 1920 року вступив на службу в 1-ю поліцейську льотну ескадрилью обер-вахмістром. Служив в поліції Мюнхена. З 1932 року — інструктор Мюнхенського поліцейського офіцерського училища. 1 серпня 1935 переведений в Люфтваффе.
Закінчив Військову академію ВПС в Берліні-Гатові (1937). З 1 січня 1938 року 0151 начальник оперативного відділу штабу V авіаційного округу, з 1 липня 1938 року — 3-го авіаційного командування, з 1 лютого 1939 року — 3-го повітряного флоту генерала Гуго Шперрле. 1 січня 1941 року у час проведення операції «Лондонський бліц» замінив генерала Гюнтера Кортена на посаді начальника штабу цього флоту. Для операції «Морський лев» оберст-лейтенант Коллер був призначений начальником оперативного відділу 3-го повітряного флоту, що координував свої дії з 9-ю армією.
4 вересня 1943 року очолив Оперативний штаб Генерального штабу Люфтваффе, змінивши генерала Рудольфа Майстера. Був найближчим співробітником генералів Гюнтера Кортена і Вернера Крайпо за оперативними розробками планів Люфтваффе. 20 липня 1944 року перебував на нараді у Адольфа Гітлера в його ставці в Растенбурзі і під час вибуху бомби був важко поранений і 1 вересня 1944 зарахований в резерв. 1 листопада 1944 року, після відставки В. Крейпо, став останнім в історії Третього рейху начальником Генерального штабу Люфтваффе.
Коллер був у фюрербункері Адольфа Гітлера в Берліні 20 квітня 1945 року на святкуванні останнього дня народження диктатора. Незважаючи на те, що ряд високопоставлених осіб вночі покинули місто, Коллер залишився командувати ВПС у сусідньому Вердері. Гітлер наказав Коллеру направити всі наявні літаки для надання допомоги в наступі Феліксу Штайнеру. Однак, з невеликим загоном, Штайнер був не в змозі прийти на допомогу обороні міста.
23 квітня 1945 року перебуваючи на півдні Німеччини, разом з Гансом Ламмерсом і Філіппом Боулером підтримав ініціативу Германа Герінга прийняття Герінгом на себе функцій керівника уряду, зважаючи на неможливість Гітлера з Берліна керувати країною. У той же день за наказом Мартіна Бормана всі четверо були заарештовані загоном СС за звинуваченням у державній зраді. Борман в спеціальній телеграмі шефу РСХА Ернсту Кальтенбруннеру наказав розстріляти зрадників, але наказ залишився невиконаним. 5 травня 1945 року загін СС передав охорону змовників підрозділам Люфтваффе, після чого вони були негайно звільнені. 8 травня 1945 разом з Герінгом був заарештований американськими військами і інтернований.
Після закінчення війни Коллер містився англійцями під вартою в Оксфорді; в цей час його відвідав Чарльз Ліндберг. Коллер був випущений в грудні 1947 року і повернувся до Баварії. У 1949 році він опублікував свій військовий щоденник-мемуари «Останній місяць», в якому міститься інформація про останні дні життя Гітлера під час битви за Берлін.
Звання
- Доброволець (серпень 1914)
- Єфрейтор (4 серпня 1917)
- Унтер-офіцер (23 грудня 1917)
- Віце-фельдфебель (27 лютого 1918)
- Обер-вахмістр поліції (12 лютого 1920)
- Лейтенант поліції (30 жовтня 1922)
- Обер-лейтенант поліції (1 серпня 1925)
- Гауптман поліції (1 січня 1933)
- Гауптман люфтваффе (1 серпня 1935)
- Майор (1 серпня 1936)
- Оберст-лейтенант (1 жовтня 1939)
- Оберст (1 січня 1941)
- Генерал-майор (1 березня 1943)
- Генерал-лейтенант (1 грудня 1943)
- Генерал авіації (1 листопада 1944)
Нагороди
Перша світова війна
- Нагрудний знак цивільного пілота Імператорського Німецького Аероклубу
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак пілота (Баварія)
- Орден «За заслуги» (Баварія)
- 4-го класу з короною і мечами
- 3-го класу з мечами
- Золота ювілейна весільна медаль (Королівство Баварія)
Міжвоєнний період
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у поліції»
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (10 квітня 1942)
- Німецький хрест в золоті (7 лютого 1944)
- Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному
Література
- Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 216—217. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха.. — М.: «Яуза», «Эксмо», 2005. — 736 с. — ISBN 5-699-13768-8.
- William L. Shirer. The Rise and Fall of the Third Reich. Fawcett Crest. New York, 1983. ISBN 0-449-21977-1
- Andreas L. Nielsen. German Air Force General Staff. Ayer Publishing. 1968. ISBN 0-405-00043-X
- Richard Suchenwirth. Command and Leadership in the German Air Force. Ayer Publishing. 1970. ISBN 0-405-00051-0
- Anthony Read. The Devil's Disciples: Hitler's Inner Circle. W. W. Norton & Company. 2004. ISBN 0-393-04800-4
- C. G. Sweeting. Hitler's Personal Pilot: The Life and Times of Hans Baur. Brassey's. 2002. ISBN 1-57488-402-6
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Johnson A.L., Hitler's Military Headquarters, Organization, Structures, Security and Personnel, James Bender Publishing, 1999
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Народились 22 лютого
- Народились 1898
- Померли 22 грудня
- Померли 1951
- Померли в Баварії
- Генерали авіації (Люфтваффе)
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Баварія)
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Угорщина)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Комбінованим Знаком Пілота-Спостерігача
- Німецькі льотчики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини