Битакове Озеро
| село Битакове Озеро | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Громада | Глобинська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 22 |
| Площа | 1,041 км² |
| Густота населення | 55,72 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39044 |
| Телефонний код | +380 5365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°23′48″ пн. ш. 33°07′16″ сх. д. / 49.39667° пн. ш. 33.12111° сх. д.Координати: 49°23′48″ пн. ш. 33°07′16″ сх. д. / 49.39667° пн. ш. 33.12111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
96 м |
| Водойми | Сухий Кагамлик |
| Відстань до обласного центру |
137 км |
| Відстань до районного центру |
48 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285 |
| Карта | |
  Битакове Озеро | |
 Битакове Озеро | |
| Мапа | |
| |
Битакове О́зеро — село Глобинської міської громади, у Кременчуцькому районі Полтавської області України. Населення становить 4 особи.
Географія
Село Битакове Озеро знаходиться на березі річки Крива Руда, яка за 1,5 км впадає у річку Сухий Кагамлик, вище за течією за 2 км розташоване село Сидори. Річка у цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька ставків.
Історія
Київська Русь
У добу середньовіччя ця місцевість займала прикордонне положення між Руськими землями (Переяславське князівство) та Диким Полем, де кочували печеніги, хозари, татари. Про це свідчать гідроніми Кагамлик, Кагамличок (з тюркської «Каган-ерлик» — володіння Кагана) та топоніми села Битакове Озеро — Черкаси, Черкеси (з тюркської «Чири-Киси», «Чири-Киши»- люди воїни). Тому вважають, що село Битакове Озеро було заселене ще за часів набігів на руські землі кочових тюркомовних народів. А виник він як форпост у боротьбі Русі з кочовиками. Географічне положення кутка Черкеси таке, що саме тут була нейтральна земля між Кагамликом та Сулою. Далі за Сулою жили слов'яни, а за річками Кагамлик, Омельник, Псел — кочівники, бо названі гідроніми та майже всі на сході та півдні України — тюркського походження.[1]
Гетьманщина
Однак існує й інша версія заснування Битакового Озера та походження його назви. За переказами місцевих довгожителів, село було засноване за часів гетьмана Богдана Хмельницького (чи дещо пізніше) сім'ями двох козаків - Бугайця та Таранця, які осіли на вільних землях, що стали "нічийними" після того, як на цю територію перестала поширюватись влада Речі Посполитої. А назва села походить від імені воєначальника (чи командира загону) кримських татар Битака. Цей загін у ті часи допомагав війську Богдана Хмельницького у війні з Польщею, і декілька разів зупинявся табором у цій місцевості біля розливу річки. Місцевим жителям в ті часи знаходитися там було небезпечно, оскільки кримські татари брали ясир.
Радянська влада
По сільській раді, до якої входили село Битакове Озеро з хуторами Бугайцівкою, Відногами, Гнатенківкою, Пащенками, Рудівкою, Таранцівкою,Сокурами — 533 двори, 2600 жителів.[1]
Голодомор
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 63 жителі села загинули від голоду.[2]
У 1939 році в Опришківській сільській раді налічувалось 1747 жителів — наслідок голодомору 1932—1933 років.[1]
Радянсько-німецька війна
Після визволення від німців на хуторі Битакове Озеро працював 5221-й інфекційний пересувний польовий шпиталь.[1]
На фронтах загинули з села Битакове Озеро — 40 чоловік.[1]
Населення
Населення станом на 1 січня 2021 року становить 4 особи.
Особистості
- Олександр Таранець (уродженець с. Битакове Озеро) — народний артист України
- Анатолій Олександрович Бугаєць (уродженець с. Битакове Озеро)— український промисловець, кандидат технічних наук, народний депутат України V скликання, Герой України, колишній почесний генеральний директор ВАТ «Турбоатом».
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюОпр сільрадане вказано текст - ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
Посилання
| |||||