Карл Ґебгардт

Карл Ґебгардт
нім. Karl Gebhardt
Народився	23 листопада 1897(1897-11-23) Гааг-ін-Обербаєрн, Мюльдорф, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія
Помер	2 червня 1948(1948-06-02) (50 років) Ландсберг-ам-Лех ·повішення
Країна	Німеччина
Діяльність	хірург, викладач університету, наглядач концентраційного табору, політик, лікар
Галузь	медицина і хірургія
Відомий завдяки	сульфаміди, Статева стерилізація, спортивна медицина і Газова гангрена
Alma mater	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов	німецька
Заклад	HU Berlin, Hohenlychen Sanatoriumd, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Організація Тодта і German Red Crossd
Учасник	Друга світова війна і Перша світова війна
Членство	СС, Corps Bavaria Münchend і Freikorps Oberlandd
Роки активності	з 1933
Військове звання	Группенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Німецький Олімпійський знак 1-го класу Почесний знак Німецького Червоного Хреста Медаль «За вислугу років в НСДАП» Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в чорному Імперський орден Ярма та Стріл Срібний німецький хрест Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Карл Франц Гебгардт (нім. Karl Franz Gebhardt; 23 листопада 1897, Гааг-ін-Обербаєрн — 2 червня 1948, Ландсберг-ам-Лех) — особистий лікар і шкільний друг рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера, группенфюрер СС і генерал-лейтенант військ СС. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Один з головних організаторів і учасників медичних експериментів над в'язнями концтаборів під час Другої світової війни.

Біографія

Ще в школі подружився з майбутнім рейхсфюрером СС Гіммлером. Учасник Першоїі світової війни. Після війни був членом фрайкорів "Мюнхен " і «Оберланд». У 1919 році почав вивчати медицину в Мюнхені, в 1937 став професором і отримав ліцензію хірурга. Брав участь в «пивному путчі» 9 листопада 1923 року. 1 травня 1933 року Гебгардт вступив у НСДАП (партійний квиток № 1 723 317), 20 квітня 1935 року — в СС (№ 265 894). До початку Другої світової війни був головним лікарем в клініці Уккермарк, переобладнаної за його наказом з клініки для хворих на туберкульоз в ортопедичний центр. У 1938 році Гебгардт став особистим лікарем Генріха Гіммлера. З початком війни активно займався експериментами над в'язнями Аушвіца і Равенсбрюка, а також займав пост президента Німецького Червоного хреста. З 1943 року — головний клінічний лікар при імперському лікарі СС в складі Особистого штабу рейхсфюрера СС. У 1944 році Ґебхгардту було доручено лікування Альберта Шпеєра. У квітні 1945 року перебував у фюрербункері, намагався вивезти звідти дітей Геббельса по лінії Червоного Хреста, але отримав відмову. Після закінчення війни супроводжував Гіммлера. Був схоплений 21 або 22 травня 1945 року.

У 1946 році Гебгардт постав в якості одного з головних обвинувачених на Нюрнберзькому процесі над лікарями. За злочини проти людяності, воєнні злочини і участь у злочинній організації (СС) був засуджений до смертної кари через повішення. Вирок був приведений у виконання 2 червня 1948 року у Ландсбергсбкій в'язниці.

Злочини

Гебгардт в ув'язненні.

Керував різними експериментами над людьми в концентраційних таборах.

Вивчення сульфаніламіду

Після замаху 27 травня 1942 року на керівника протекторату Богемії та Моравії Рейнгарда Гейдріха Гебгардт вилетів до Праги для його лікування. У Гейдріха було діагностовано пошкодження селезінки і діафрагми. Гейдріху була проведена операція, проте смерть наступила через 8 днів від розвитку ранової інфекції.

Особистий лікар Гітлера Теодор Морелль висловив припущення про те, що Гейдріха можна було б врятувати, застосувавши сульфаніламід. В результаті під керівництвом Гебгардт в концтаборах була проведена серія експериментів з вивчення ефективності сульфаніламіду. Піддослідним наносилися рани, в які імплантували різні сторонні предмети: скло, земля, тирса, бруд тощо. Після цього їх лікували із застосуванням різних препаратів, в тому числі і сульфаніламіду.

Лікування Шпеєра

Займаючись лікуванням рейхсміністра озброєнь і військової промисловості Альберта Шпеєра, за свідченнями останнього, описаних в його «Спогадах», намагався його вбити:

«Професор Гебгардт, группенфюрер СС і найвідоміший в європейському спортивному світі фахівець з хвороб колінного суглоба, очолював лікарню Червоного Хреста в Гоенліхені, приблизно в ста кілометрах на північ від Берліна, що розташувалася прямо в лісі на березі озера. (…) 20 днів я із загіпсованою ногою лежав нерухомо на спині. (…) Коли мені вперше було дозволено встати, через кілька годин у мене почалися сильні болі в спині і грудній клітці, а криваві відхаркування вказували на емболію легенів. Професор Ґербгардт, однак, поставив діагноз ревматизм м'язів, призначив мені розтирання грудей бджолиною отрутою і прописав для прийому всередину сульфаніламіди, хінін і болезаспокійливі. Ще через два дні у мене був другий, дуже гострий приступ. Стан мій ставав небезпечним, але Гебгардт наполягав на діагнозі ревматизм м'язів. (…) Брандт, особистий лікар Гітлера і „уповноважений з питань охорони здоров'я та санітарії“, поклав на Коха повну відповідальність за моє лікування і заборонив професору Гебгардту приймати будь-які медичні рішення. (…) Уже коли я видужував, мій друг Роберт Франк переказав мені одну нічну, дуже довірливу розмову з професором Кохом. Розказане ним було авантюрним: на піку загрозливого мого стану Ґербгардт зажадав від нього проведення якоїсь процедури, яка, на думку терапевта, могла б коштувати мені життя. Він, професор Кох, спочатку просто не зрозумів, чого від нього хочуть, а потім рішуче чинив опір цій процедурі. Тоді Гебгардт дав задній хід і заявив, що він просто хотів його перевірити. Франк заклинав мене нічого не робити, тому що професор Кох не без підстав побоюється опинитися в концентраційному таборі, та й у нього самого напевно виникнуть серйозні проблеми з гестапо. (…) Уже тільки під час ув'язнення в Шпандау Функ докладно розповів мені про один випадок, про який в 1944 році він наважився тільки легенько натякнути. Приблизно восени 1943 року в штабі армії СС Зеппа Дітріха йшла сильна пиятика (…) І ось в цьому колі керівництва СС Гебгардт заявив, що, на думку Гіммлера, Шпеєр є небезпечним і йому потрібно зникнути. (…) 19 лютого я зробив найбільш термінові кроки, щоб підшукати собі новий притулок. Гебгардт чинив опір, привівши ряд медичних аргументів. (…) І тільки днів через десять, коли під час нальоту американського 8-го повітряного флоту сильно постраждала головна будівля лікарні, він зауважив, що бомбардування, ймовірно, призначалися мені. За ніч його думка про мою транспортабельність повністю змінилася. (…) Уже під самий кінець війни я питав Коха, що ж тоді сталося. Але і на цей раз він обмежився лише підтвердженням того, що через моє лікування у нього була важка розмова з Гебгардтом і що той тоді дав йому зрозуміти, що він, Кох, не просто лікар, а „політичний лікар“. І додав, що Гебгардт намагався затримати мене якомога довше в своїй клініці.»

Сім'я

Був одружений, мав двох синів.

Звання

• Манн СС (1 травня 1933)
• Штурмбанфюрер СС (20 квітня 1935)
• Оберштурмбаннфюрер СС (15 вересня 1935)
• Штандартенфюрер СС (9 листопада 1936)
• Оберфюрер СС (20 квітня 1938)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (1 жовтня 1940)
• Группенфюрер СС (30 січня 1943)
• Генерал-лейтенант військ СС (9 листопада 1943)

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Перша світова війна

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Німецький Олімпійський знак 1-го класу
• Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го ступеня

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Імперський орден Ярма і Стріли, великий офіцер (Іспанія)
• Німецький хрест в сріблі (20 квітня 1944)
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (16 травня 1944)

Література

• Freya Klier: Die Kaninchen von Ravensbrück. Droemer-Knaur, München 1995, ISBN 3-426-77162-4.
• Alexander Mitscherlich, u.a. (Hrsg.): Medizin ohne Menschlichkeit. Fischer, Frankfurt/M. 1997, ISBN 3-596-22003-3 (kommentierte Dokumente des Nürnberger Ärzteprozesses).
• Peter Witte, u.a.: Der Dienstkalender Heinrich Himmlers 1941/42. Hans Christians Verlag, Hamburg 1999 ISBN 3-7672-1329-X.
• Judith Hahn: Grawitz / Genzken / Gebhardt. Drei Karrieren im Sanitätsdienst der SS. Münster 2008 Rezension
• Stanislav Zámečník: (Hrsg. Comité International de Dachau): Das war Dachau. Luxemburg, 2002, ISBN 2-87996-948-4.

Посилання

• Звіт Гебгардта про проведені досліди.