Крушельниця
| село Крушельниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Сколівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100190080016048 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1395 |
| Населення | 1297 |
| Площа | 2,42 км² |
| Густота населення | 535,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82617 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°06′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д.Координати: 49°06′16″ пн. ш. 23°29′10″ сх. д. / 49.10444° пн. ш. 23.48611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
417 м |
| Водойми | р. Крушельниця, Стрий |
| Найближча залізнична станція | Верхнє Синьовидне |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Сколе, майдан Незалежності 1 |
| Карта | |
  Крушельниця | |
 Крушельниця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Крушельни́ця — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1297 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.
Через село протікає річка Стрий і маленька річка Бричка (Крушельниця) на якій розташований невеличкий (1,5 м) однойменний водоспад Крушельницький. В селі є підвісний дерев'яний міст, який є переходом на Заріччя (частина села, яка розташована по праву сторону від річки Стрий, при в'їзді в село). З села є дорога на гору «Діл» і «Парашку».
Історія
4 жовтня 1395 р. польський король Владислав Ягайло надав Іванові і Дем'янові село Крушельницю в Тустанівській волості.[1] Привілей Ягайла у 1556 році підтвердив король Сигізмунд II Август.[2]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1291 особа, з яких 630 чоловіків та 661 жінка.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1297 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,69 % |
| російська | 0,23 % |
| білоруська | 0,08 % |
Пам'ятки
На території села розташовані три церкви: церква св. Миколая, церква св. Трійці (біля якої стоїть старенька кам'яна капличка побудована в кінці 1700-х років), церква Преч. Діви Марії. В селі встановлений пам'ятний знак на честь перебування в селі Степана Бандери з групою 50 львівських студентів у серпні 1933 року. Будівля школи також повинна бути архітектурною спадщиною, бо це був маєток Австрійського намісника.
-
Пам'ятний знак Бандері в Крушельниці -
Деталь пам'ятника -
Церква св. Трійці -
Пам'ятник українському повстанцю.
Відомі люди
Народилися
- Дмитришин-Часто Любов (нар. 1942) — українська письменниця, журналістка. Член Національної Спілки письменників України;
- Підгородецький Василь Семенович (14.10.1925 — 20.08. 2004) — член ОУН, безкомпромісний борець за незалежність України;
- Данів Зеновій Дмитрович (* 1937) — український краєзнавець.
Перебували
- греко-католицький священник, слуга Божий Микола Косович (1901—1941) — душпастирював у селі в 1929—1935 роках.
Примітки
- ↑ Перші документальні згадки про перемишльські роди гербу Сас (XIV—XVII ст.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. XII. — S. 351.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1912. — Cz. 1. — T. XII. — S. 351—356. (пол.)
- Kruszelnica (po rusku Kruszelnycia, 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 734. (пол.) — S. 734—735. (пол.)
Посилання
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
