Координати: 50°0′25″ пн. ш. 31°17′25″ сх. д. / 50.00694° пн. ш. 31.29028° сх. д. / 50.00694; 31.29028

Підсінне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:59, 3 жовтня 2021, створена Oleg166+sd (обговорення | внесок) (про церкву)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підсінне
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Переяслав-Хмельницький район
Рада Підсінненська сільська рада;
з 1960 р. Стовп'язька сільська рада
Основні дані
Засноване до 1750-х
Існувало до 1973
Географічні дані
Географічні координати 50°0′25″ пн. ш. 31°17′25″ сх. д. / 50.00694° пн. ш. 31.29028° сх. д. / 50.00694; 31.29028
Карта
Підсінне. Карта розташування: Земля
Підсінне
Підсінне
Підсінне. Карта розташування: Київська область
Підсінне
Підсінне
Мапа
Мапа

Підсінне — колишнє село, входило до складу Переяслав-Хмельницького району Київської області. Зникло у зв'язку із затопленням Канівського водосховища

З історії

Карта Київського намісництва на якій також відображено Підсінне (Подсенное) попід Дніпром, 1792 р.

За часів козаччини Підсінне належало до Трахтемирівської сотні Канівського та пізніше Переяславського полку

Є сповідний роспис цього села від 1751 року.[1]

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 76 хат виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.[2]

За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 245 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власника бунчукового товариша Федора Гриневича.[3]

З ліквідацією Київського намісництва, село у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.

У 1880 році Підсінне увійшли у Ковалинську волость (пізніше стала Єрковецькою) Переяславського повіту.

У 1930 році в с. Підсінне був створений колгосп ім. Шевченка. До 1932 року село налічувало 233 двори, де мешкало 1157 чоловік (разом з хутором Кошари).

Загальна кількість померлих під час Голодомору за даними обласного архіву близько 250 чоловік, встановлено поіменно — 39 чоловік.[4]

Починаючи з 13 лютого 1960 року відповідно до рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 83 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі» Підсінне підпорядковувалось Стовп'язькій сільській раді.

3 грудня 1973 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 628 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі деяких районів області» Підсінне опинилося у списку сіл на виключення з облікових даних «у зв'язку з переселенням жителів».

Невдовзі село було затоплено водами Канівським водосховищем. Жителям було надано можливість переселитися на вибір або у місті Переяслав або ж у найближчих селах району. Багато підсіннян зрештою оселилася у селі Дівички, де для цього було створено кілька нових вулиць. Тривалий час нова частина села Дівички також називалась Підсінне.

Див. також

Посилання

  1. ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  2. ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 101
  3. ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 265
  4. ↑ Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.1240
{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підсінне&oldid=33539643