Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Бичківці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова


49°05′58″ пн. ш. 25°42′35″ сх. д. / 49.09963888891666528° пн. ш. 25.70980555558333336° сх. д. / 49.09963888891666528; 25.70980555558333336Координати: 49°05′58″ пн. ш. 25°42′35″ сх. д. / 49.09963888891666528° пн. ш. 25.70980555558333336° сх. д. / 49.09963888891666528; 25.70980555558333336
Статус діюча
Країна  Україна
Розташування Бичківці
Конфесія ПЦУ[1]
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1827
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Бичківці). Карта розташування: Україна
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Бичківці)
Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (Бичківці) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква святого апостола і євангеліста Іоана Богослова у Вікісховищі

Церква святого апостола і євангеліста Івана Богослова — чинна церква у селі Бичківці Чортківського району Тернопільської області. Парафія належить до Шумського благочиння Тернопільської єпархії ПЦУ.

Історія церкви

  • 1827 — збудовано церкву, на місці старого цвинтаря збудували костел. Освячений 9 жовтня цього ж року за служіння священика Михальчишина. Окрасою храму є іконостас першої половини XIX століття, а 1968 року його частково реконструювали.
  • 1887 — зведено каплицю святого апостола і євангеліста Івана Богослова («святого Яна»).
  • 1902 — на західному фасаді храму встановлені статуї святих апостолів Петра і Павла.
  • 1992 — збудовано каплицю Спаса, збудована на кошти колгоспу «Поділля».
  • 2009 — побудована каплиця Богородиці на пожертви парафіянина та кришта панів Заремб-Цілецьких (XIX століття).
  • 15 грудня 2018 — парафія і храм переходять до ПЦУ.[1]

Над бічними іконами іконостасу стояли чудові дерев'яні статуї Ісуса Христа та Матері Божої.

Парохи

  • о. Михальчишин
  • о. Олександр Лукашевич (1880—1912)
  • о. Михайло Дмитерко (1912—1919)
  • о. Юліан Мащак (1919—1923)
  • о. Михайло Романовський (1923—1953)
  • о. Гайдухевич (1953—1956)
  • о. Данилевич (1950—1960)
  • о. Валігура (1960—1967)
  • о. Богданець (1960—1967)
  • о. Теодор Лопушинський (1960—1975)
  • о. Володимир Чижевський (1975—2005)
  • о. Мирослав Ткачук (2005 донині).

Див. також

Примітки

Джерела